Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



“Тут храм природи, зелені й повітря…”

Тут храм природи, зелені й повітря,
Лежить на всьому спокою печать.
Правічні гори натягнули митри
На голови камінні і мовчать.

Без праці щоб попити і пожерти,
Навчились “гастрономні королі”…
Для них немовби й не існує смерті,
Ні горі, ні тривоги на землі.

Тут не сміється тиша і не плаче,
Потік і той приручено біжить.
І вивірки, вертихвістки ледачі,
Уже по-людськи не спроможні жить.

Нічого не візьму я з цього ранку,
Напевно, тільки споминку одну:
Кинджально в душу глянула горянка,
Повита в піднебесну таїну.

Збігає час, як рінь, безповоротно,
Далеко десь, у мареві, Ельбрус…
І мовчком на це життя вільготне
Збирається на силі землетрус.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

“Тут храм природи, зелені й повітря…” - БРОВЧЕНКО ВОЛОДИМИР