“Мікра Русь – Волинь і Галич…”

Related posts:

1. РУСЬ I З глибин віків і гордо, й величаво Встає легендами овіяне ім’я. Минуле – сон, але сліпа змія Не отруїла […]...
2. “Гой ты, Русь моя родная…” Гой ты, Русь моя родная. Хаты – в ризах образа… Не видать конца и края – Только синь сосет глаза. […]...
3. СВЯТАЯ РУСЬ Суздаль да Москва не для тебя ли По уделам землю собирали Да тугую золотом суму? В рундуках приданое копили И […]...
4. “Як галич, голодна і люта, немов невсипущі ненатлі…” Як галич, голодна і люта, немов невсипущі ненатлі, Орда покотила степами, навалою збивши полин, Купаючи в хвилях Каяли монгольські запилені […]...
5. “На лезі татар-зілля…” На лезі татар-зілля Задрімав теплий промінчик Ой рада, ой рада Породілля – Таки хлопчик. На тополі – дрізд, Колиску гойдає […]...
6. ВЬЮГА Тень за тенью бежит – не догонит, вдоль по стенке… Лежи, не ворчи. Стонет ветер? И пусть себе стонет. Иль […]...
7. СІДОГЛАВОМУ Ти, брате, любиш Русь, Я ж не люблю, сарака! Ти, брате, патріот, А я собі собака. Ти, брате, любиш Русь, […]...
8. ВОЛИНЬ Забула ринь лінивая Горинь,- От-от зовсім затримаються води… Десь у лісах спинилися підводи, По саму вісь втопившись у дряглинь… Тече […]...
9. ВОЛИНЬ Від князя Мстислава і до Мстислава-онука: Волинь – моя мука, моя невситима розпука, В глибоких лісах, на полях перекраяних плугом […]...
10. ВОЛИНЬ В ЗАКУТІ НЕЗАЙМАНОМУ 1 У диких травах потонув, На цвіт столиковий задивився, Надихався між буркуну, Роси медової напився. Немов забрів у дикий степ […]...
11. НЬЮ-ЙОРК Метай до неба стріли хмаросягів, Нових віків короно осяйна! Бродвейських мерехтів височина Керує владно боротьбою змагів. Бетон і скло не […]...
12. КИЇВСЬКІ БОЯРИ Сон відгадали Святослава бояри київські… Речуть: “Нам, княже, туга полонила серця і розуми уже. Два соколи знялися гордо над золотим […]...
13. ОЛЕГ У ЦАР-ГРАДІ “Борімось, як тури, на славу синів!” – Олег покликає орлино. І рине до герцю, гартуючи гнів, Хороброго князя дружина. Січе […]...
14. “Дивлюся на руки свої…” Дивлюся на руки свої І питаюс-питаюся: – Ну що вам і як вам, Півділа зробили чи все? А може, я, […]...
15. ЯКИМИ БУВАЛИ РУСЬ І ПОЛЯКИ Коли читалось Письмо 5 у костьолі, Здіймались д’горі шаблі польські голі – Давали ляхи зі зброї пізнати: Життя за віру […]...
16. УКРАЇНЦЮ СКАЖЕШ: “ХЛОПЕ!” ВІДПОВІДЬ ПОЧУЄШ: “ХОПЛЮ!” Треба робить на шляхту – так шляхта бажає, Годі хлопа до того примусить буває. Стали хлопи за гору, і шляхта […]...
17. РУСЬ. По “Mignon” Гете Ци знаєш, де країна тая мила, Де явір ріс і де калина цвила, Де Дністер грав, де Галич печаліє, Де […]...
18. ТРЕТЯ КОЛІЯ Цей київський потяг на колії третій притих. Відходять, відходять супутники літ молодих. Уламок імперій, невже я минулим живу? Тут колія […]...
19. КУБАНЩИНА Дух – скомороха поборов: летить наохляп з пісні кляпом, гуде свавільно-вільна кров, ледь захаращена кацапом. Від лаврських бань – до […]...
20. “Темніє вечір, вівці і горби…” Темніє вечір, вівці і горби, Погуцали під гору дві смереки, Боками світять хмари і гриби, І світить Шлях, що із […]...
21. “Якщо село обдерли догола…” Якщо село обдерли догола, А місто чорним чадом отруїли, Що ж нам зосталось? Вигін посірілий, Серед якого – явина мала. […]...
22. “Ясна Литво, Міцкевича рана…” Пам’яті В. Креве Ясна Литво, Міцкевича рана, Що в польській нові болісно цвіла! Ти в моря синь простерла два крила […]...
23. ТРІОЛЕТ Моїй душі розлука з Вами – Чорніш від Ваших чорних кіс. Чому ж недобрий час приніс Моїй душі розлуку з […]...
24. ВИДЕНИЯ НА ХОЛМЕ Взбегу на холм и упаду в траву. И древностью повеет вдруг из дола! И вдруг картины грозного раздора Я в […]...
25. Війна з греками Поховавши свою матір, Знов в поході Святослав: Він іде уже на греків, Він уже й гінців послав. “Я зову на […]...
26. ПОВОРОТ День осінній – наче грецька паволока. Русь моя! Золотканна Русь! Вибігайте, припадіть до стремени: Повернувся князь наш, повернувсь! Заячать ворота, […]...
27. “Відтоді, як на Калці князь Мстислав…” Відтоді, як на Калці князь Мстислав Спізнився вийти в бій із чорториїв, А галицький Мстислав полки послав За Галич помирати […]...
28. ЗАЛИВАХА (Монолог) Який він дивний, український світ! Ця повінь сонця на полях і горах, Ставні смереки чарівних Карпат, Стрункі тополі радісного Півдня. […]...
29. НАЦІОНАЛЬНИЙ ІДЕАЛ Як налягло на Русь татарське лихоліттє, Зісталося в Києві немовби тілько сміттє. На Клязьму й на Москву позабігали люде І […]...
30. “Зоріти ніч і бути з вами…” Зоріти ніч і бути з вами, холодно-росяні поля, і слухать, як гуде з нестями і стугонить вночі земля… Як в […]...
31. ТУГА Не чути зозуль, нема й солов’я, Якими дзвеніла юність моя. Ні дуба, ні клена… Лише землі Вклоняються лячно вбогі паплі: […]...
32. “Піднявши білі прапори…” Піднявши білі прапори, Пливе в полон хуртеча. Полярна півноче, кори! Йде звага молодеча. Лише пратишу не поруш, Могутня, довга ноче. […]...
33. Панночко з блакитними очима Панночко з блакитними очима, панночко з блакитними сльозами, як мені хотілося навчитись бути з вами і не бути з вами. […]...
34. ЧЕРЕП СВЯТОСЛАВА Коли понад Дніпром вляглася буря І з тихих плавнів потягнуло сном, Князь печенігів марнославний Куря Підніс важкого келиха з вином. […]...
35. МЕЛЬНИК І Як повна п’явка, присмокталась Москва до Київської Руси І тягне кров, і чинить галас, Веде грабіж, арешти й труси […]...
36. Війна з болгарами Повертається з походу І рідний Київ Святослав – Скільки здобичі привіз він І невольників забрав! Криком всі його стрівають, Квіти […]...
37. “Ми здавна прагнем пориву й краси…” Ми здавна прагнем пориву й краси, Звитяги слова, роздумів і діла; Даруєм людям гойні голоси, Щоб горда звага в серці […]...
38. ЧОРНЕ МОРЕ І Для мене ти – як материнські груди, Мов батьків клич, немов херсонський край. Твої раптові, голубі споруди, Мне вергаючи […]...
39. 5. ТАТАРСЬКА НІЧ Орда. А Русь розтерзана лежить. О, Русь! Відбитись намагання кволі, Заходить сонце. Триста літ неволі, І всюди татарвою закишить. І […]...
40. АПОКАЛІПТИЧНЕ Київським оборонцям української нації Божевільно в’їхала Навіжена віхола Та й гуде, гуде. Де ж моя осончена Золота Херсонщина? Не знайти […]...