АПОКАЛІПТИЧНЕ

Related posts:

1. “Мої протектори – Микола Скеля…” Кмітливим читачам Мої протектори – Микола Скеля, Архистртиг Михайло Каменюк, Ребро й Братан, що підняли бунчук На партократичний гніт полішинеля. […]...
2. “Вались, дробись, імперіє злочинців…” Олесеві Жолдакові Вались, дробись, імперіє злочинців, Країно, крови литої щодня! Катинь, і Винниця, і Биківня – Бутні звитяги муромських ординців. […]...
3. ГЕБРЕЙСЬКЕ КЛАДОВИЩЕ Розбитий мармур намогильних плит – Сліди наруги згубного араба, Чий свіжий кал, голодний мух приваба, Стоїть мечеттю – гордий сибарит! […]...
4. ПЕРШЕ ТРАВНЯ Радіоактивна хмара над Києвом, а на Хрещатику – парад. Твоє свято, робочий люде, – радій, гуляй! Гордо звучить: людина! І […]...
5. “Сосни гудуть на шоломі піщаного згірка…” Сосни гудуть на шоломі піщаного згірка… Може, й не сосни, а вітер між сосон гуде… Видно, як в небі серпневому […]...
6. СТЕЛИСЯ, СТЕЛИСЯ, ЗЕЛЕНИЙ ГОРОШЕ Стелися, стелися, зелений горшку! Гей, ви не тіштеся, мої вороженьки, моїй пригоді! Бо моя пригода, бо моя пригода, як літня […]...
7. “Поїду з Києва. Важке, підтале серце…” Поїду з Києва. Важке, підтале серце На води і на зорі понесу… Поїдьмо з Києва! Потроху пронесеться, Заміниться на тюльку […]...
8. ТРАВЕНЬ Не дивуйся, що з весною Інший світ настав: Полем, лісом і водою Травень завладав! Глянь у поле: по коліна Досягла […]...
9. “До кого говорить…” До кого говорить? Блок у могилі. Горький мовчить. Рабіндранате-голубе! З далекої Бенгалії прилинь до мене на Вкраїну, Я задихаюся, я […]...
10. ПАСТЕЛІ I Пробіг зайчик. Дивиться – Світанок! Сидить, грається, Ромашкам очі розтулює. А на сході небо пахне. Півні чорний плащ ночі […]...
11. “Роздмухавши гнівні зорі…” Роздмухавши гнівні зорі, Біблійний гуде борвій. О серце! В якому горі Забутись душі моїй? Світи – попелища храмів, Народи – […]...
12. “Для мене ваші оплески бурхливі…” Київським слухачам Для мене ваші оплески бурхливі – Немов біблійні сурми в давнину, Що в світ котили радісну луну, Подібну […]...
13. ЇЇ КОСА Я розплітав її, товсту й важучу, На серця дні тамуючи биття. Поцілувавши, бавивсь, мов дитя, І відкидав на стан, як […]...
14. НІЧ (“Розкрита книжка, лампа, блудні нетлі…”) Розкрита книжка, лампа, блудні нетлі, ляга на серце ржа думок. На стінах тіні в’яжуть круглі петлі в чудний і нерозплутаний […]...
15. ЧАС НАШ НАСТАВ Певно, ми разом з тобою поляжемо, брате, Чи прорвемося – поборем і будемо жить. Словом своїм я не можу в […]...
16. “Часом моє серце такий тисне біль…” Часом моє серце такий тисне біль, Як сумерку тиша понад стерні злине… Розстогнаний вітер гуде серед піль, Стеблом помітає та […]...
17. ДО УПАДУ Чорний птах летить над нами, Крила, кігті простягнув, Зойк його несесь світами, Кров червонить острий клюв, Звізди плямляться кервою, Крила […]...
18. ЗАПАХУЩИЙ ТРАВЕНЬ Благословенні зруби й полонини, Що вас я хочу в безнадійні ночі! Як добре – там – знайти зорю пророчу, Дзвонити […]...
19. “Іде кіт через лід…” Іде кіт через лід Чорнолапо на обід. Коли чує він: зима Його біла підзива. – Ти чого йдеш через лід […]...
20. “На рокиту сіли круки…” На рокиту сіли круки: – Кра! Кра! Кра! – Під слизькими пазурями, Як черлень, кора. Доки ж буде пити крівцю […]...
21. ШИНОК Поміж дубів, де ходить холодок І сяє сонцем ягода рум’яна, Кружляє кухоль від шумного рана, Як на гармані кам’яний коток. […]...
22. “Я був на далекій чужині…” Я був на далекій чужині, Там небо таке ж голубе, Та тільки нема Батьківщини, Нема там, Вітчизно, тебе, Бо в […]...
23. СПОМИН – А ти пам’ятаєш… а ти пам’ятаєш мене… ще не сивого? А я ще тебе пам’ятаю, як ластівку з маю. […]...
24. ЗОРЯ УКРАЇНИ На обрії Києва сходить вишнева зоря. Зринають у небо мостів розтуманені брови. Пробоєм Славути гримлять океани-моря, і дивиться Київ на […]...
25. АПОСТОЛЬСЬКЕ ПОСЛАННЯ ТОГО, ХТО БУВ ПРИСУТНІЙ НЕЗРИМО І НІКОЛИ НЕ НАЗВАНИЙ Мій час не настав і вже не настане ніколи. Призначив Господь мені: бути апостолом – задовго до того, коли народився […]...
26. “Чорний торо стоїть на дорозі…” Чорний торо стоїть на дорозі, Велерогий, загарливий бик. День останній і за горами зник. Чорний торо спиняє дорогу, Не метнувшись […]...
27. БІЛЯ МОГИЛИ БОРИСА ТЕНА Високі постаменти, плити, Блиск епітафій, імена… Цей чорний ліс лабрадориту Закрив могилу сумовиту – Відбилась істина земна. Як і життя […]...
28. ТРАМП + В моїй душі стільки болів і ран роз’ятрених, Як на Хрещатику електричних ламп. І навіщо для мене стільки вигуків […]...
29. Досвітнє дівування води обертається на зозулю досвітнє дівування води обертається на зозулю плачем двотільця що розпадається на того чиї сни перепливають коні і ту у чиєму […]...
30. ЧОРНИЙ КІТ Чорний кіт перебіг дорогу. Не Бодлерівський кіт, що в зелених очах тримає космічну тайну, не улесливий котик у пошуках пестощів […]...
31. ПОЄДИНОК Чорний Черемош із Білим – два брати, Та характер у цих родичів крутий. Коли Чорний угамується на мить – Валунами […]...
32. “Над Парижем небо голубе…” Над Парижем небо голубе, Лувр застиг у Сені і Нотр-Дам… О Париже, не забудь тебе! Все, що бачив, Друзям передам! […]...
33. НА МОГИЛІ СИМОНА ПЕТЛЮРИ Вузькі алеї й нагробки – впритул. Старого цвинтаря планована тіснота. За мурами не чути міста гул, А тут лише одна […]...
34. ГОЛОСІЇВСЬКИЙ ЛІС Скільки літ відгуло Між дубів та беріз, Скільки горя було, Скільки крові і сліз. Голосіївський ліс, Голосіївський ліс… Тут свої, […]...
35. ВЕСНЯНЕ Розцвітають кущі жасмину, Грає сонце в височині! Чи зустріну, – чи не зустріну? Чи побачу тебе, чи ні? І куди […]...
36. СИНОВІ Давно залишив я удома те дерево, з-за котрого мені сходило сонце. Може, ти захочеш поїхати туди. З кімнатки у вікні […]...
37. ПІСНЯ Спадає листя яворове, За обрієм зима гуде… Озвись, прийди, моя любове, Моє кохання молоде. Озвись, як день, як півні треті, […]...
38. СТРИПТИЗ Я танцюю стриптиз на арені життя, Під мелодії такт у натхнення прибою, Вже відкинула стид, щоб знайти забуття Моя гола […]...
39. БАЛАДА ПРО МАРУСЮ ЧУРАЙ Яре сонце в древніх небесах, Віщі птиці в місячних лісах, Білі хмари, зорі на Купала, Подивіться, що зі мною стало. […]...
40. У ШОТЛДАНДСЬКІЙ ДАЛЬНІЙ СТОРОНІ Гори, перелісся, пасовища, В Клайді – неба сірого кошма, Замки, мов примари… З вікон свище Чорний біль – історія сама… […]...