Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






МЕШКО

Скорботна Мамо! В давнину Ніоба
Такої долі мати не могла.
Калічать сина каторга, хвороба –
І душу душить арештантська мла.

Вся Україна стогне у в’язниці.
Юрмі тортур немає реченця.
В бараки сунуть в’язні блідолиці,
Голодні, виснажені до синця.

У Потьму, в пітьму, в темряву безкраю
Женуть синів, дочок і матерів.
Батьків убито. Скулений з відчаю,
Невже нарід у муках догорів?

Стоять на вишках церберів подоби.
І ти, Оксано, вийшла до розп’ять.
Стражденні болі давньої Ніоби
Горять і вірять, вірять і горять.

1982

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,50 out of 5)

МЕШКО - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)