Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







ПОРА

Пора звикати до суворих слів,
Твердих, як золоте дубове брусся,
Пора навчити дочок і синів,
Що Україна – мати, не матуся.

Пора спинити хлипання і плач,
Над долею вітчизни голосіння,
Пора вже взнати, що життя калач
Зростає із роз’ятого насіння.

Пора вже в кров свою вмочить перо,
Писати так, щоб кров чужа палала;
Пора скидати ідола в Дніпро
І не творити нового Ваала!

16.І.2006

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


ПОРА - ПАВЛИЧКО ДМИТРО