КОНОТОПСЬКА СЛАВА

Related posts:

1. Веснянки. “Гримить! Благодатна пора наступає…” Гримить! Благодатна пора наступає, Природу розкішная дрож пронимає, Жде спрагла земля плодотворної зливи, І вітер над нею гуляє бурхливий, І […]...
2. ПАМ’ЯТІ ТАРАСА БУЛЬБИ-БОРОВЦЯ Меткий керманичу, в Подільській Січі Плекав ти всі чесноти провідничі, Стрілецький звичай, дух січовиків. Герої подвигу нових віків Тобою горді, […]...
3. ГОМІН ВІКІВ (1940-1945) Чи не гоже, браття, спогадати В наші дні, що битвами лунають, Про діла гучні, давно минулі, Про часи, як […]...
4. У ВІЧНІСТЬ СЛАВА ДВЕРІ ЇМ ВІДЧИНИТЬ Ми вибороли мир! До рідних піль, дібров Ми принесли і щастя, і любов. Та не забули ми, – й ніколи […]...
5. “Осінні хмари, вітри осінні…” Осінні хмари, вітри осінні. Лежу край лугу на свіжім сіні І лину поглядом сумовито За сивий обрій, де зникло літо. […]...
6. СЛАВА Пам’яті Богдана Мухина Два вершники і гетьман, мов кличі, Летять увиш на вітроногих конях. Струмить повітря по високих скронях І […]...
7. СЛАВА Немов коханка, слава осяйна Горудє тим, хто стане на коліна. Зате віддасться радісно вона Тому, хто й не просив уклінно. […]...
8. ПЕРЕЙНЯТА СЛАВА (За літописом) Що несуть комонні гридні В княжий двір тривожні вісті: “Найясніший, славний князю, Печеніги йдуть Посуллям”. Князь нахмурив темні брови, Пірнача […]...
9. СЛАВА МАЗЕПІ. Кантата І Через століття, через віки Чуємо голос дзвінкий: “Шаблею волю свою бороніть! Крайте знемовлення сіть!” Слава тобі, велемудрий гетьмане, Шана […]...
10. ПСАЛТИРНА ПСАЛЬМА Народе мій, ясирнику татарський, Невольнику турецький найдорожчий! Народе мій, єхидний панський слуго І польської герою темний слави! Народе мій, недоуку […]...
11. СЛАВА РАЛОВІ (До кантати Сергія Яременка) Слава ралові, слава плугові, Українським рукам хвала! Диким преріям, наче другові, Доля подвиги прирекла. Над Альбертою й Манітобою, Крізь розлогий […]...
12. ВЕЛИКИЙ ЛУГ Гнучка лоза під хвилею крутою Зелено-бурі стелить ятері. Бліда вдова виплакує в журі Потоки скарг – як чайка над водою: […]...
13. “У душі моїй…” У душі моїй – Місця немає туманам. У душі моїй – Сонце червоне буя, І регоче, й гримить Голубим океаном […]...
14. “Народе рідний мій, сільський народе…” Народе рідний мій, сільський народе, Ще опівночі тінь зловіща бродить По тих страшних, забутих цвинтарях… Ще отогони живуть у димарях […]...
15. В ТАРАСОВІ СОРОКОВИНИ Покинь на хвилю торг життя – а духа Скріпи у собі та зніми угору! Народе мій! Се я тобі говорю, […]...
16. СЛАВА К чему ищу так славы я? Известно, в славе нет блаженства, Но хочет все душа моя Во всем дойти до […]...
17. СЛАВА Не знали наляку, були собою І гордо йшли у тюрми й табори, І повернулись, як звитяжці з бою, З мечами, […]...
18. Слава А ти, задрипанко, шинкарко, Перекупко п’яна! Де ти в ката забарилась З своїми лучами? У Версалі над злодієм Набор розпустила? […]...
19. ЗАГРАЛИ ДЗВОНИ Заграли дзвони, заграли дзвони, заграли… Із буйним вітром на перегони помчали. Несуть розраду, несуть потіху з собою І під мужицьку […]...
20. НАРОДНА СЛАВА Нема в мене роду, Немає дружини, Ані брата-товариша На всій Україні. Дума сумовита – То моя родина; Серце одиноке – […]...
21. СЛАВА ХУДОЖНИКУ В небо піднявшись, осінь прощалася в небі з Москвою, Падали стиглі червінці на скроні землі молодої. Тихо стояли ми всі […]...
22. ВІЧНА СЛАВА Доби славної та великої Піднесемо ми корогви! Буде хвала йому, тому рикові, Тому львиному – “йду на ви!” Слава князеві […]...
23. “Ще, слава Богу, є такі…” Ще, слава Богу, є такі Дівчата, що тебе не схочуть. Удар незримої руки Щохвилі може нас заскочить. Нехай заказана війна, […]...
24. ПЂСНЬ 14-я. Коликая слава нынЂ? Древняя малороссійска о суетЂ и лести мірской. В сей силЂ: На стражи моей стану и взыду на камень (Аввакум). Обновленна […]...
25. ГЕЙ, БРАТТЯ ОПРИШКИ Гей, браття опришки, налийте горілки, До ватри довержте ще дров. Настрійте ми горло голосом сопілки, А я вам співати готов. […]...
26. “Не беріть із зеленого лугу верби…” Не беріть із зеленого лугу верби Ні на жовті піски, ні на скелі, Бо зів’яне вона від жаги і журби […]...
27. “ПІДЛЯГАЮТЬ ЗНИЩЕННЮ…” Підлягали знищенню специ і наркоми, Знані літератори й душі невідомі, Бойові соратники (вороги народу), Села Україною – білі, чорноброві, Офіцерство […]...
28. ПОВОРОТ Вернувся я, де вільхи й риби, де м’ята, іви, де квітчасті стіни; і знов цілую чорні скиби, припавши перед сонцем […]...
29. КОСИ І МЕЧІ Мовчать віки нужди і горя, і на музейнім кумачі з дідизни зблискують суворо сталеві коси і мечі. Вони схрестилися навіки, […]...
30. ПРОТЕСТ Вибачте всі, хто лежить під хрестами, герої і не герої.. За мою повносилу радість, за моє торжество повнокровного існування, за […]...
31. ОСТРОВ Дрімає серед хвиль, спокійний та грізний, Стремить верхами гір над чорний океан. Байдужий на усе, для него не страшний Ні […]...
32. ШІЛЬЙОНСЬКИЙ ЗАМОК О вічна мисле розуму живого! Світило Волі! В мороці в’язниць Ти – серце жару, що не давить ниць, Що сипле […]...
33. МОГИЛИ обвалюються на століття сплощують роки в тонкі дошки поплямлені молитвами й надіями вкриті воском закидані вінками болю могили чорні рани […]...
34. “О вежі Віндзору, мій гордий дух…” О вежі Віндзору, мій гордий дух, Немов дитя, смиряться перед вами, Коли ступаю зваглими валами І входжу в лицарства прадавній […]...
35. ПОКЛИК. Диптих І А двадцять перший вік при револьвері Таку вчинив несвітню круговерть, Коли уперше від часів Гомера Судилося знімати репортеру Своєю […]...
36. СІЧЕСЛАВ Авторам листа творчої молоді Січеслава О місто предків! Ти луною Січі В серцях народу радісно жило. Круті пороги й зарви […]...
37. “Дрімає в мармурі земна краса…” Дрімає в мармурі земна краса. Її різьбар зубилом відкриває, Коли, в обійми беручи безкрає, Ярливий рух палає й не згаса. […]...
38. “Не мчали хвилі над Москва-рікою…” Не мчали хвилі над Москва-рікою, – Точили душу сумніви юрмою. Не били хвилі в береги Дніпра, – На серце тиснула […]...
39. ПРОВИНА Великий гріх на серці я ношу. В. Стус Я винен, браття. Всі ми винні. Наш гріх судитимуть віки За беріїв, […]...
40. СВОЇМ БРАТАМ В далекім, о браття кохані, од мене ви краї, Та душу свою я із вашими щиро єднаю, Одні в мене […]...