Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові


“Дрімає в мармурі земна краса…”

Дрімає в мармурі земна краса.
Її різьбар зубилом відкриває,
Коли, в обійми беручи безкрає,
Ярливий рух палає й не згаса.

В смертельній тиші не дзвенить яса.
Німовно спить, забута, і не грає
Струна, якій ще доторку немає,
Яку не чули чисті небеса.

Та як природу оживляє дія!
Золотить сонце коливні поля,
В душі колоситься висока мрія.

І плодоносна, пізнана здаля,
Гримить громами, клекотить без тами,
Могутня гоном, творчість над світами.

1979

“Дрімає в мармурі земна краса…” - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)