“ПІДЛЯГАЮТЬ ЗНИЩЕННЮ…”

Підлягали знищенню специ і наркоми,
Знані літератори й душі невідомі,
Бойові соратники (вороги народу),
Села Україною – білі, чорноброві,
Офіцерство – вчора ще горде, гонорове.
І за Збручем “браття” в тюрми напаковані,
Що в гарячім поспіху будуть закатовані.

Потім все повернеться, як луна розплати,
Ночі горобиної встане брат на брата.
Знов підляжуть знищенню: всі, хто стане проти,
Лисі фінагенти і хмурі сексоти,
За батьків, що стануть між ворожі стріти,
Понесуть покару і невинні діти.
Гляньмо на історію, у її глибини:
Свічені пожежами ночі горобині,
Все перемішалося: вбивці і герої,
“Братчики з широкої…” й запорожці з Трої,
Невблаганні месники й ревні зарізяки,
І нічні розбійники й славні гайдамаки…
Де межа означена між судом-розправою,
Між святою справою і лихою славою?
Хто владіє Божою карою найвищою?
Вироки виносити: “підлягає знищенню…”

(3 votes, average: 3,67 out of 5)

“Сміється внук у сні…” Сміється внук у сні, Щось гарне, видно, сниться – Глибини ще ясні, Ясна іще криниця. І цей глибокий сміх – […]...

ЗОРІ В холодні ночі звужуються зорі, немов зіниці божевільного. Моторошно й пильно дивиться Всесвіт – Великий Маг, – піднявши над землею […]...

ПРОТЕСТ Вибачте всі, хто лежить під хрестами, герої і не герої.. За мою повносилу радість, за моє торжество повнокровного існування, за […]...

ДЕЯКІ АСПЕКТИ СВІТЛА Струс. Поле закрутилося тюрбаном І – до ноги – структури апатичні. Усе, що доти – виважене й точне, – На […]...

“То страх – в історію, як прірву…” То страх – в історію, як прірву, Дивитись: невідплачені борги, Обмануті людські надії, віри, Поховані без помсти вороги… Чи хтось […]...

“а я тебе уже давно забув” а я тебе давно уже забув чому ж тепер ти знову прилітаєш у літаках пребілих снів на засмучені аеродроми моїх […]...

ЧЕКАННЯ Лесі Звідки це нахлинуло, не знаю. Непогасним полум’ям горю, І в думках лечу за небокраї, І лише з тобою говорю. […]...

ПРЯДКА Котилася прядка в темні ночі З трудних бабусиних розпук. І голос випряла, і очі, І жили із старечих рук. Котилась […]...

“Ми виїхали в ніч. І це було шаленство…” Ми виїхали в ніч. І це було шаленство. Збиралось на грозу. Ми виїхали в ніч. Притихлі явори стояли безшелесно. І […]...

МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ. 1963 На дачі під Москвою, де я живу, на товстих соснових колодах написано губною помадою, що її взяв у своїх невісток […]...

ТАЙНА ВЕЧЕРЯ “…Ось хліб і вино. Споживайте – це тіло моє. Прийміть і пийте – це кров моя”. (Євхаристія) “Сідайте, браття, мирно […]...

“Вінок терновий чи колючий дріт…” Вінок терновий чи колючий дріт, Чи на світанку, чи під захід ери, Чекав завжди вас, горді волонтери, Апостоли і вічні […]...

ЛЕБЕДІ НАД ВАВІЛОНОМ Пам’яті Василя Земляка Коли страшне це горе пересилю, Коли пекельний час перетужу, Прийду до Вас, незгасний мій Василю, І все, […]...

ПРОЛОГ І чорний низ, і над блакитна вись. Далекі предки і близькі нащадки… Завихрилися в світі, заплелись, Неначе хміль, усі кінці […]...

БІЛІ НОЧІ (з Ленінградського циклу) До мене сон ніяк іти не хоче – Усе перемінили білі ночі, Змішали ночі й дні, мов розвели Емаллю білою […]...

“Пливе наповнений Дніпро…” …І в огні її окраденую збудять. Т. Шевченко Пливе наповнений Дніпро Мутною талою водою, В ній сніг чорнобильських дібров, Лісів […]...

НЕ ЛЮБЛЮ ОСІННЬОЇ НОЧІ Не люблю осінньої ночі! Той вітер, як ворон крилатий, Літає, товчеться до хати, Мов плаче чогось, чогось хоче – Не […]...

ЗАМІСТЬ ВСТУПУ Оповиті нуждою і славою, У ночі бездонній чаші Золотими рибами плавають Негаснучі вікна наші. Ми сонце стрічаєм працею І працею […]...

“Як із туману, місячно, біло…” Як із туману, місячно, біло Крізь мережані дрібно рядочки Сходить ніжно дівоче тіло З павутинно легкої сорочки. Пальці морозить тремкі, […]...

Такої ночі Ніч темна, як ревнощі Отелло, овіяна пахощами лаванди, запахом сосен і моря. Такої ночі впала Троя. Такої ночі прийшли за […]...

ПАМ’ЯТЬ ПРО ТРИДЦЯТІ Іще на могилах земля не осіла, Ще “воронів чорних” батьки пам’ятають, Ще мати живе посивіла, аж біла, Ще душі полеглих […]...

ПРАПОРОНОСЦЯМ В тих, що прапор несуть – в тих і цілять найперше, Прапор правди нести – то найважча із доль, Де […]...

“Все більше на землі поетів…” Все більше на землі поетів, вірніше – тих, що вміють римувати. У джунглях слів поставили тенета, але схопити здобич ранувато. […]...

“Знову степ встає із глибини…” Знову степ встає із глибини, Із душі, з очей, з моєї мови. Ось дожив уже до сивини, А не знаю […]...

МІСТО УР …І жив народ. І звався він шумери. Все пережив, і війни, й землетрус. І древні воїни, що вмерли, держали кубки […]...

ШЕВЧЕНКО Не поет – бо це ж до болю мало, Не трибун – бо це ж лиш рупор мас, І вже […]...

“День – як рік. Хмари й то вже стерлися…” День – як рік. Хмари й то вже стерлися Чистять небо з ночі до ночі. Сонце кроквами в обрій вперлося […]...

НІЧНИЙ ЕТЮД Не кров з молоком, а кров із ніччю – Про тебе задумуватись весняною порою І сльози збирати по твоєму обличчю […]...

“Чорні озера…” Чорні озера темні, бентежні. Дна непроглядні. З них не напитись, тільки дивитись… Як ті глибини, що непроглядні – щирі чи […]...

ТРИ СКАЛИ В ТИСЯЧОЛІТТІ На річницю Острога Провінційне прадавнє містечко, Але назва ця древня – Острог! Є Остер, як горіх – Берестечко, Але є […]...

“Розгрібаю дні, як багровиння…” Розгрібаю дні, як багровиння, Плину вже назад не перейти. Тільки проступає далеч синя З міражами мрій на пруг мети. Та […]...

“Тут чую час: він в гіллі шелестить…” Тут чую час: він в гіллі шелестить Надовкруги Острозької твердині, Він загусає в стінах, з перекрить Бринить у голосі робочої […]...

ЧЕРВОНИЙ ЗАСПІВ І Риємо – риємо – риємо землю, неначе кроти; з кутів плазуємо зміями, сіємо – сіємо – сіємо буйні червоні […]...

ВІРШ, ЩО ПРИЙШОВ З ОСТРОГА Це містечко… таке собі – провінційне, як тисячі… та в нім глибини, коріння, золочена висота. Є згадати про що, є […]...

“В гріхах і огріхах недосконалий світ…” В гріхах і огріхах недосконалий світ… В художній твір, в релігію, в природу, У винний дим, до Вакха в насолоду […]...

З ПЕРЕБУДОВНИХ СУМНІВІВ Не одні герої впали… Кров повстанці проливали. Всі жадали, в битвах впалі, З тюрем визволить скрижалі. І тому не йметься […]...

ПАРТВИВІСКА Зробіть мені квиток партійний: Навдовжки – кілометр! Навширшки – кілометр! І напишіть червоним на вогні: Це – Стріха Едвард – […]...

БАЛЯДА ПРО КАЇНА І АВЕЛЯ Виє скитський недобрий вітер, Кані мережать льон неба. “Будь проклятий, брате, через жовту гадюку, Що в’ється з моєї данини, Коли […]...

ХВИЛІВ КАВ’ЯРНІ Минають дні, минають ночі, Ти за буфетом все сама; В утому вбрали твої очі Сліди недоспаної ночі, Жалоба в них […]...

Поезія – не прапор і не жест Поезія – не прапор і не жест. Вона – ознака глибини культури. Поезія – це унікальний тест На витонченість духу […]...

Related posts: