“Колись-то радив Казанові…”

Related posts:

1. “Невже тобі забудеться – колись ми…” Невже тобі забудеться – колись ми, йдучи між полину і сокирок, читали неба сині афоризми, які світилися поміж хмарок? Невже […]...
2. “Колись ти славив мудрий Баальбек…” Пам’яті М. Зерова Колись ти славив мудрий Баальбек, Звеличнику надхненний Аристарха. Дзвенить і досі та антична скарга Серед модерних скитів […]...
3. ДЕВ’ЯТА СИМФОНІЯ (Монолог) Вогню! – Надлюдської любові! Хай кров кипить у грудях молодих! Беру тебе, о, світе мій терновий, В обійми сонячні! Як […]...
4. “Недивлячись на те, що я сказав колись…” Недивлячись на те, що я сказав колись, на світі ще не все зі мною відбулося. О, видубицький отче, за мене […]...
5. “Тобі, що без геройства і без слави…” Тобі, що без геройства і без слави в покорі зустрічаєш кожен день, – тобі, чий усміх, мов вітрець ласкавий, одхмарює […]...
6. “Я тут колись ганяв м’яча на площі…” Я тут колись ганяв м’яча на площі, Якщо не в будні, то в неділні дні. Тепер вибоїн горбики брудні Й […]...
7. НЕ ПРОКЛИНАЙ МЕНЕ! Не проклинай мене! Це доля, Це невмолима, а всесильна сила Разом злучила нас І розлучила, Мов два листки під осінь […]...
8. ДАНИЛО ГАЛИЦЬКИЙ 1 Тяжкий він, ханом виданий ярлик. Та мусить лицар дипломатом стати, Щоб русичі окріпли, наросли – Не власну честь – […]...
9. “У цім бутті розшарпано-жорстокім…” У цім бутті розшарпано-жорстокім, Дратовані, зацьковані і злі, Спинімося, на небо киньмо оком: Вертають на Вкраїну журавлі. Позаду – шлях […]...
10. НА КОЖНІМ КРОЦІ В житті робив ти свій перший крок, сьогодні в школу йдеш на урок. А що ідеш ти, то робиш кроки, […]...
11. Являються душі міст являються душі міст пейзажі людей урізьблені в пам’ять гортати сторінки серця з вдячністю щедрій долі за скарби пережитого до останньої […]...
12. “Ідуть прокажені. Леправі не можуть не йти…” Ідуть прокажені. Леправі не можуть не йти. Один – щонайменший – стезю твою переступає. Його не запитуєш: хто ти, бо […]...
13. ВІД ЛЮБОВІ Вам – любов моя, братове, Хліб і чарка на столі. Світ любові – рідній мові І всім сущим на землі. […]...
14. РАЙ І ПЕКЛО І рай і пекло є тут на Землі, Існують рядом з нами по-сусідстві, Заховані в уяві нашій, як в імлі, […]...
15. Колись колись у хрестоносні дні ми йшли на Голготу навколішках і тернина нам правила за лаври тепер танцюємо на паркеті сердиті […]...
16. “Колись-то ще, во время оно…” Колись-то ще, во время оно, Помпілій Нума, римський цар, Тихенький, кроткий государ, Втомившись, пишучи закони, Пішов любенько погулять І одпочить. […]...
17. “Лився спів колись у мене…” Лився спів колись у мене, А тепер я сльози ллю… Про журбу мою співати Доручив я солов’ю. Все втонуло в […]...
18. “Колись ми тут любов’ю пломеніли…” Колись ми тут любов’ю пломеніли І шепотіли: лиш не розлюби! Гаїв поважних стомлені дуби Про щось тоді таємне шепотіли. І […]...
19. “Ти снивсь колись прапращуру мойому…” Ти снивсь колись прапращуру мойому… Перлина сліз, чи стріли, чи вино,- Та напував ти печеніга злого В своїх степах таким […]...
20. “Ми вкупочці колись росли…” Ми вкупочці колись росли, Маленькими собі любились, А матері на нас дивились Та говорили, що колись Одружимо їх. Не вгадали. […]...
21. N. N. (“Така, як ти, колись лілея…”) N. N. Така, як ти, колись лілея На Іордані процвіла І воплотила, пронесла Святеє слово над землею. Якби-то й ти, […]...
22. Так вітражі кохаються – колись так вітражі кохаються – колись вуста закрию виторгую очі і теплий погляд снігу на обочі як мізансцена викотиться вниз так […]...
23. “Колись давно тобою марив…” Колись давно тобою марив, та розлюбилися чомусь твоїх очей тумани карі і охололии попіл уст… А в згадці, радістю повитій, […]...
24. “Колись дурною головою…” Колись дурною головою Я думав: “Горенько зо мною! Як доведеться в світі жить? Людей і господа хвалить? В багні колодою […]...
25. ОТ КОЛИСЬ БУЛИ ДІВЧАТА! Дорікає дід онуці: – Дивні нині діти. Вже дівчата розучились навіть червоніти. А колись були, голубко, дуже соромливі. Скажеш слово: […]...
26. “Невже празниковий розходиться люд?..” Невже празниковий розходиться люд? Не свято, а битва. Я можу молитись Тобі тільки тут, хоч це – не молитва. Не […]...
27. Може колись у Крилосі може колись у Крилосі що в чільці сонця шумів прибоєм парчі зелених лісів на горбах та галицьких піль у глибоких […]...
28. “Друже, були Ви колись…” Друже, були Ви колиось Над озером Гарда в бурю? Чи об’явилися Вам Доломіти в світанковім сяйві, Схожі на хризоліт? Чи […]...
29. “КАЗАЛА МАТИ КОЛИСЬ-ТО…” Казала мати колись-то: “Як на світ привела тебе, сину, гляділа в твою колиску ніч передрозяно-синя. І у вікна – навстіж […]...
30. МОЛИТВА Отче наш, що єси на небесах, Нехай святиться ім’я Твоє, Нехай прийде царство твоє, Нехай буде воля Твоя… Боже наш! […]...
31. “Колись і ми впадемо під хрести…” Колись і ми впадемо під хрести… Але допоки це життя нести – Люби його у проявах усіх, Люби ці сльози […]...
32. “Колись ви, мабуть, були красивою…” Колись ви, мабуть, були красивою… Вибачте, жінко, скільки вам років? У вас були очі, як небо, сині І легкі, як […]...
33. “Колись отут були луги…” Колись отут були луги, Буяли трави навкруги І денно, й нощно серед трав Стрибун-цвіркун сюрчав. Про що сюрчав? Якби я […]...
34. “Я блукав колись по ріднім краю…” Я блукав колись по ріднім краю Раю. І шукав на сім земнім надолі Долі. Приблудився під стріхату Хату. Там дівчину […]...
35. “Колись про любощі гарячі я мечтав…” Колись про любощі гарячі я мечтав, Про пишні кучері, про мирти та резеди, Про медові уста і про гіркі беседи, […]...
36. Мужчина – Дон Жуан у будь-якому віці Мужчина – Дон Жуан у будь-якому віці. За це б його не клясти, шанувати: Себе він пропонує кожній жінці, Щоб […]...
37. “Моя гріховнице пречиста…” Моя гріховнице пречиста, Моя лілеє на багні, Чужі обійми, як намиста, Ти познімала при мені. І знов, як у дитини, […]...
38. ПРИВІТАННЯ ЖИТТЯ І день і вік однаково минають. Не задержать нам хвилі. Кожна мить знов родить другу мить, і перша в другій […]...
39. “Колись давно, в сумних біженських мандрах…” Колись давно, в сумних біженських мандрах, коли дитям я ледве вже брела, старі хатки в солом’яних скафандрах стояли в чорних […]...
40. СВЯТО ВОДИ Мокрі ще й досі вузький твій човен – цілісіньку ніч я плавав у ньому. Як зоря вже зійшла та й […]...