Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Дуднить Сибір, колотяться урали…”

Дуднить Сибір, колотяться урали,
Гойдає гнівом прастарий Байкал –
І жахом плеще смертоносний вал,
Кого всі кривди за вождя обрали.

Навіщо людям демонські оскали,
Затії зла? Кончини лютий шквал
Горлато гонить маси на аврал,
Широкозгубний, болісно-зухвалий.

Так двісті літ ковтає Колима
Борців за право – їм кінця немає.
Гноїть відважних табірна тюрма.

Тайга у надра костей не приймає!
Лягли нарозкид черепи й хребти –
Уже й вовкам несита перейти.

Харків, 1990.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 2,00 out of 5)

“Дуднить Сибір, колотяться урали…” - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)