Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



СНИ

Літа. Безвихідь. Колима.
І погляд голоду тяжкого…
Усе забулося – нема
У мене гніву ні на кого.

Забув і кривду у житті,
І настороженість недремну,
Вже в душу спомини – і ті
Вросли, мов камені у землю.

І тільки сни тих лихоліть,
Страшних, як трупи на морозі,
В безсонні ночі – мимохіть
Мені привиджуються й досі.

Ті сни – як вироки судьби,
Що мучать душу до нестями,-
Я все віддав би їм, аби
Вони не снилися ночами.


СНИ - ГНАТЮК ІВАН