III. Ранок

Над тихим сном мого малого сина,
Над плетивом думок моїх і мрій
Пливла тривога, ніби всесвіт, сива,
Гойдаючись на гребенях надій.

Цідилась ніч крізь темне сито неба,
І зорі танули, як вогники малі…
Кирпатий мій! Дивлюся я крізь тебе
У завтрашнє страдалиці Землі.

Я бережу для тебе її квіти,
Тобі несу думок своїх огонь,
Для тебе запускаю на орбіти
Ракети із порепаних долонь.

Ми народились в муках, щоб родити,
Синами обезсмертити свій рід,
Щоб квітував на диво всьому світу
Козацький геніальний родовід!

Сини! Сини! Барометри кирпаті
Людського спокою і завтрашнього дня!
Ми перед вами разом винуваті,
Що на планеті бійки і гризня.

Ми винуваті, що міліють ріки
І лисинами світять береги,
Що десь духовні лупляться каліки
І виростають ваші вороги.

Будь проклят спокій! Досить нарікати
На клопітливий і суворий час!
Грядуть сини – барометри кирпаті,
Вони за все спитають завтра нас.

17.IX.1962

(2 votes, average: 3,00 out of 5)

МАЛЕНЬКІ СОНЦЯ Минула ніч, і сонце білогриве Несе на тросі огненному день, І блискітки, швидкі та метушливі, Стрибають на асфальті де-не-де. Мовчать […]...

ЛІТНІЙ РАНОК Тепле сонце встало пишно; Одягається розкішно В яр* і золото долина, – Встань і ти, моя дитино! Ранку тратити не […]...

“Сходить в травах за селом…” Сходить в травах за селом Сонце. Ходить тихо під вікном Сонях. А в світлиці – світлий дух М’яти, Додивляє синій […]...

РАНОК ПІСЛЯ БОЮ Кіннотникам армії УНР присвячую І Пригадай, як чіткими четвірками Шикувалася сотня наскоро, Як назустріч летів нам Того вітру тривожного спів […]...

ЗЕЛЕНІ МІРАЖІ Ні, непросто жити в цьому світі. Тужить вік за чимось дорогим. Он ставок поміж димами світить, сріблом тиші повнить береги. […]...

Тому, хто запізнився Пробитись до полюса Ціною життя Крізь стужу, мороз, крізь ніч, Крізь Еребус і Террор І, зібравши останні сили, Переконатися, Що […]...

ДО УКРАЇНИ Через мокру осінь чи сумну завію, Крізь невідворотність чи похмурий день, Я іду щасливий і в душі лелію Для Вкраїни […]...

РАНОК Так закипав ранковий чай. Зламалась ніч об грані вікон І погляд твій німів од крику, Чи може, крик у нім […]...

РАНОК Синові Богданові В моїм саду, де повний кущ півоній Підносить юно в лагоді червоній Травневу радість раннім небесам, На всіх […]...

ШЕВЧЕНКО Крізь хмару – хмара, крізь зорю – зоря, Крізь долю – доля, через сутність – сутнє. Отак крізь мужню музу […]...

“Ще ранок лиш…” Ще ранок лиш. Нічого ще не гасло, та бубнявіє чорна горошина – Рядки у віршах, як порожні ясла: сегорік не […]...

РАНОК Ранок блиснув. Сонце, мов червона цегла, покотилось бляхою дахів. Ранок тіні й мрії розгорнув і знагла піснею возів прогомонів. Знову […]...

РАНОК Мов пісня, бродить сонце в тучах, От-от проллється… Із-за гір, З країни снів, мишей летючих, Під срібне цюкання сокир. Всміхнувся […]...

ЛІТНІЙ РАНОК Джмелі спросоння – буц! – лобами! Попадали, ревуть в траві. І задзвонили над джмелями Дзвінки-дзвіночки лісові. Повільне сонце на тумані […]...

ЗИМНІЙ РАНОК Я люблю веселий ранок Холоднючої зими, Як на двір, на стіни, ганок І на шлях за ворітьми Упаде із неба […]...

“Ти з’являєшся, як ранок…” Ти з’являєшся, як ранок… Там, на заході ще ніч, А на сході уже небо Червоніє від проміння, Блиску сонця золотого… […]...

СТЕПОВИЙ РАНОК Ще ночі мла не зворухнула крил, Щоб степові покинути долини, І спить у млі далекий ряд могил – Сумних слідів […]...

ПОЕТІВ РАНОК Золотіє місто по верхах, Вікнами вилискує до сонця, Голуби веселі по дахах Скльовують в льодовій кірці стронцій. Унизу ще віє […]...

РАНОК ЮНАКІВ Вилітають – лиш стопи дзвенять, аж майдан задрижав, розспівався. Наче курява, стукіт піднявся, мов туман, коли вітер шугне, буря кроків […]...

РАНОК (“Новий, не імітований щороку…”) Новий, не імітований щороку трудом неперевершених майстрів, з-під снігу перший виклюнувся крокус і зіркою жаркою заяскрів на снігу пелені, що […]...

“Ніч западається. Крикне криком ранок…” Ніч западається. Крикне криком ранок. І сонце вдарить сонцем навсбіч. На лижах вирвусь я за полустанок, Де горло річки булькотить, […]...

Так легко нам. І ранок – мов пастель Так легко нам. І ранок – мов пастель. Та ще звучать, глибинні і гортанні, живі пісні загиблих на світанні, полеглих […]...

“Ранок починається з роси на траві…” Ранок починається з роси на траві. Кохання починається з червоної квітки. Радість починається з суму. Сонце починається з вечірніх сутінків. […]...

РАНОК (“Його зозуля на крилі принесла…”) Його зозуля на крилі принесла І птаство будить у гаї “ку-ку”, Рибалка-вітер променисті весла Занурює у повінь гомінку Густих ланів, […]...

“Коли вже думок не стало…” Коли вже думок не стало Й поволі вляглись дискусії (В густому повітрі зали Утома химерно гусла), Тоді погасили світло І […]...

ДО ДИСКУСІЇ ПРО ЙОГІВ Вийшов з хати кирпатий йог напувати священну корову, годувати священного півня. Вийшла з хати йогиня та йогеня, спати хочеться, але […]...

Промовляння самотній …і хоча все золото світу не варте твого мізинця і тільки для тебе жовто горять сьогодні сади губи твої холодні […]...

КОНЦЕРТ ДЛЯ СКРИПКИ, ДОЩУ І ЦВІРКУНА Мій літній поїзд зупинився знову перед цією айстрою смутною. І я зійшла в її казкову тінь. “У нас дощі!” – […]...

ГОЛОВЕШКА Кажуть, люди жили табунами, Спали покотом в млі печер, Цілувались при зорях ночами На крутих узбережжях озер. Говорили, що знали […]...

“Серед моря думок мій вітрильник пливе…” “Людина живе після смерті доти, поки про неї думає хоч би одна жива душа”. Народна мудрість Серед моря думок твій […]...

НІЧНІ ДЗВОНИ ВОЛОДИМИРСЬКОГО 1 А дух поблизу ще витає, душа поміж людьми блукає: вже дому іншого шука. Вона безсмертна – кожен знає, бо […]...

НАСТАСИНІ СИНИ Виростали у Настасі-удовиці двоє хлопчиків на хліб та водиці. Ой чекали хлопчики татуся із війни. Називали хлопчиків: Настасині сини. Двоє […]...

ТАКА ВЖЕ НАТУРА Баран не винен, що дурний як пень Родивсь таким, то мусить ним і вмерти. Тому і лізе в бійки кожен […]...

ЧИТАЮЧИ ГОМЕРА В ПЕРЕКЛАДІ ЧАМПЕНА Багато знав я золотих держав, Земель, де править королів корона, І острів, де барди Аполлона Йому хвалу складають без угав. […]...

ТЕЧЕ МУРАШКА …І відкрили ось нам, читачам, славну річечку Мурашку, – я й не знав, що є така на планеті. Олесь Гончар […]...

“А знаєш, від нас у Карпати…” А знаєш, від нас у Карпати Година – не більше їзди. І діти, русяві й кирпаті, У мене ростуть, як […]...

ЛИСТ ЧИТАЧІВ ПОЕТУ Твої вірші – думок великий злиток: У них епоха і життя нове Від екскаваторів до шоколадних плиток Яскравими картинами пливе. […]...

КОМУНІСТОВІ Ти йшов до мене з глибини віків, виносячи з катівень чорні рани, і підлий морок в закутках тремтів, і падали […]...

РОДОВІД Мій родовід починається Від стрункої ялиці І мосяжного дзвона. З-під кореня ялиці Пробилося джерело Вольового потоку. Світилося люстром Беркутові в […]...

“І Архімед, і Галілей…” І Архімед, і Галілей Вина й не бачили. Єлей Потік у черево чернече! А ви, святиє предотечі, По всьому світу […]...

Related posts: