Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



МАЛЕНЬКІ СОНЦЯ

Минула ніч, і сонце білогриве
Несе на тросі огненному день,
І блискітки, швидкі та метушливі,
Стрибають на асфальті де-не-де.

Мовчать каштани, стомлені і мляві,
Та ось під них, у царство тишини,
Ввірвалися чорняві і біляві,
Блакитноокі дочки і сини.

І вже каштанами ніколи дрімати,
І сонце не надивитсья згори
На їх носи, рум’яні і кирпаті,
На витівки, на ігри дітвори.

І небо теплотою глибиніє,
І радість наливаєтсья в серця –
Сміються, бігають, пустують, мріють
Малесенькі замурзані сонця.


МАЛЕНЬКІ СОНЦЯ - СИМОНЕНКО ВАСИЛЬ
 »