СИНЯ ДАЛЕЧІНЬ ІІІ
Старі будинки ажурові,
І кожен камінь – вічний слід
Давно минулої любові,
Умерлих літ, безсмертних літ.
Кав’ярні й вежі, сни з явою,
Рабле, Рембо, квітки й трава, –
І хтось усмішкою чудною
У невідоме зазива.
Фіалки, привиди Версалю,
І кармін губ, і п’яний шлюб,
І терпкощі чудного балю
Крізь яд скрипок і тугу труб.
Ти випив самогону з кварти
І біля діжки в бруді спиш, –
А там десь голуби, мансарди,
Поети, сонце і Париж!
1920
(3 votes, average: 4,33 out of 5)
Related posts:
- СИНЯ ДАЛЕЧІНЬ (уривок) III Старі будинки ажурові І кожен камінь – вічний слід Давно минулої любові, Умерлих літ, безсмертних літ. Кав’ярні й башти, […]...
- “Гукнула далечінь осіння…” Гукнула далечінь осіння, А ліс лункий стояв, мов храм, Возвівши готики склепіння. Від рани зашивався шрам Цвірінькотом, джмеля басоллю, Ледь […]...
- МИТЬ (“Пізнавши далечінь, вже не біжу шалено…”) Пізнавши далечінь, вже не біжу шалено, розчахнуто живу між “вчора” і “тепер”, і клопоти мої дрібним-дрібні щоденні: дивитися у глиб […]...
- “Несли твою труну. Тремтіли грона-бризки…” Несли твою труну. Тремтіли грона-бризки на віях яворів, а вечір похиливсь так низько, низько-низько – ще мрів – про ранок? […]...
- AVE, EVA! (I) І Телескопи пипок – се лет у вагу тугаву, се літо тілес і в’ява на в’яві. Доводити щити до вод […]...
- САД Так смолоскипно виграйнуло сонце Тривожним гроном форм і кольорів, І зачаровано між травами побрів Маленький сад, пашіючи долоньками. Освітлений, наляканий […]...
- СИНЯ СУКНЯ Під шум коліс згадав її Так близько обіч у трамваї Ніби одвічно ми свої І рідні слів її ручаї Привіту […]...
- Синя Птиця То казка довго кажеться… А правда собі тихенько ходить між казок… На березі палили ми багаття із віниччя торішнього… Текла […]...
- “Хай ніч буде тепла і синя…” Хай ніч буде тепла і синя, Хай місяць над морем пливе. Хай хвиля голубить каміння І чайка за обрій зове. […]...
- “Ти – світла далечінь, простелена рівнинно…” Ти – світла далечінь, простелена рівнинно, прозора та дзвінка, немов погожа днина, в тобі блакить лунка і крила журавлині, співучі […]...
- “Вже промені поламані, погнуті…” Вже промені поламані, погнуті Уклали в скирти вмілі скиртоправи, Оголеними плямами городів (Де з грядок рано вибрана цибуля) Хтось пізній […]...
- СТРАШНИЙ СУД (Примітив) Посеред лісів, степу Ловіте тугу труб! Двигтить і земля, і небо, Надходить Страшний Суд. Роздайте одежі гарні, І коні, й […]...
- “От високо став місяць у небі…” От високо став місяць у небі, І на озері, де глибина, Десь береться за лебедем лебідь, Мов виносить їх сніжних […]...
- СУД Параграфи присіли біля столу, Примітки причаїлись по кутках, Очима гострими підсудну прокололи Цитати із багнетами в руках. І циркуляр дивився […]...
- “Тугу мою, невтоленну скорботну…” Тугу мою, невтоленну скорботу, Не погасити риданням гучним. Знав я жалі, погамовні достоту, – Тугу мою не здолати нічим. Наче […]...
- “Ти спиш прекрасна, як сама Даліла…” Ти спиш прекрасна, як сама Даліла, А я дивлюсь – й кудись зникає сон. Зима вже з гір далеких прилетіла […]...
- ПОРЦЕЛЯНА До дзвінкого водограю З шумом балю в голові Я збігаю по терасах, По розсипаній жорстві. Пруг оранжевого світла На каміння […]...
- ФРАГМЕНТ БАЗАРУ Горобина на голубах, Бички – джерела на лобу, Перевівають глибину. Клинками риба молода Полискує у три ряди. Лежать на лепесі […]...
- НАСОЛОДА Ходять двоє зоопарком. Обоє “під газом”. Біля кожної тварини спиняються разом. Перший каже: – Зажили б ми з тобою, як […]...
- “Тільки тепер, коли посивіли скроні…” Тільки тепер, коли посивіли скроні і даленіють голоси весільних скрипок, коли страшуся останнього хоралу, я зрозумів: той поет, хто кожного […]...
- В ГОДИНУ СУМЕРКУ Заснуло все, лишень часами Озветься плач трембіти з лугу, І чорний сумерк йде полями, Веде за руку скорбну тугу. Ідуть […]...
- РУКИ КОХАННЯ Простягни мені свої руки, кохання, крізь речовину сходів і схили в поруччях, щоб я не чув, як скрегоче полива й […]...
- XXXIX. “Крізь сон…” Крізь сон чую твою присутність біля себе. Не знаю, чи це сльози, чи цілунки, теплими краплями падають на моє лице....
- 3. ІІІ Чого ти тиха, чого ти сонна, дівчино житня, пшенична? Мряками дихаєш, зорями дзвониш, спиш, розкидавшись, спиш. М’ятами коси пропахли дурманними, […]...
- “Старі дуби, спасибі вам за осінь…” Старі дуби, спасибі вам за осінь, За відлітання радості і птиць. Ще, певно, я затуркана не зовсім, Що чую шурхіт […]...
- ЗИМА Мете зима! Сніжком тривалим Поля засипала, степи, Укрила землю білим покривалом, – Спи, земле, люлі-люлі, спи! І сплять в пухкім […]...
- ЛІОН Ліонські тумани – Сирі, безнастанні… Але не тумани згадались мені, – Дими, що їх пихкав Ліон у світанні Сигарами труб […]...
- ПАСТЕЛІ I Пробіг зайчик. Дивиться – Світанок! Сидить, грається, Ромашкам очі розтулює. А на сході небо пахне. Півні чорний плащ ночі […]...
- 10. ВТОМА Ліг Рябко, нервово диха. Двір порожній… в хаті тихо. Став хлопчак, замовк. Певне, всі на полі зранку: Квочка сіла біля […]...
- ДЕГУСТАТОР Піп Антоній, що ніколи не вживав спиртного, Якось випив у буфеті коньяку міцного І промовив: – Безподобно! Отрицать не можна. […]...
- ДЖЕРЕЛО Біля нього іржавіють стріли, Що упали в некошений лан. Біля нього жили і старіли Покоління полтавських селян. Біля нього земля […]...
- СВОБОДА Ті – у вожді, а ті – у московити, А всі з амбіцій падають у шок. Нема кому свободу розповити […]...
- “Як срібно скрізь! Куди не кинь…” Як срібно скрізь! Куди не кинь, Усе виблискує, іскриться… Як чисто може засвітиться Земне в небесну голубінь! Душа окрилена, окріпла: […]...
- А ВЫ МОГЛИ БЫ? Я сразу смазал карту будня, плеснувши краску из стакана; я показал на блюде студня косые скулы океана. На чешуе жестяной […]...
- СТАРИЙ КОЛОДЯЗЬ Стояв на роздоріжжі колодязь древній глибокий, А біля нього журавель дерев’яний високий, Люди з сусідніх дворів в погоду й у […]...
- ПОЕТ Хто леліє в душі, як мати дитину, Хто носить у серці й у крові своїй Рідну пісню, яка крізь тугу […]...
- Оповідь про старих жінок Люблю старих жінок невродливих жінок капосних жінок вони знають зворотний бік медалі любові віри паяци-диктатори приходять і відходять руки диктаторів […]...
- Вечером Звенела музыка в саду Таким невыразимым горем. Свежо и остро пахли морем На блюде устрицы во льду. Он мне сказал: […]...
- CВІТЛИЧНА З неволі у вільний світ Фортуна відважних провадить І, наче могутній магніт, Ясною надією надить. Але не вшановує всіх – […]...
- МАЛИНОВИЙ ПЛАТОК Я знов один. Покірно одгоріли далі. Й дарунок твій – малиновий платок круг шиї ліг. І в золотій печалі не […]...