Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ПОРЦЕЛЯНА

До дзвінкого водограю
З шумом балю в голові
Я збігаю по терасах,
По розсипаній жорстві.

Пруг оранжевого світла
На каміння ліг і щез,
Наче хвиля, що розквітла,
Білосніжний польонез.

І із рук байдужих квітку
Я кидаю в глибину,
Із Нормандії згадавши
Молодого старшину.

У похмурому Дюнкерку
Він сідає до стола
І мережану хустину
З рукава переклада.

25. I. 41

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 3,00 out of 5)

ПОРЦЕЛЯНА - ОЛЬЖИЧ ОЛЕГ