Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові





СУД

Параграфи присіли біля столу,
Примітки причаїлись по кутках,
Очима гострими підсудну прокололи
Цитати із багнетами в руках.

І циркуляр дивився в окуляри,
І грілися роззяви біля груб,
І вказівки скакали, мов примари,
Із телефонних мудрих труб.

– Вона чужа, – параграфи сказали.
– Вона не наша, – мовив циркуляр.
– Нечувана, – примітки пропищали.
І в залі знявся лемент і базар.

І циркуляр на них поглянув строго,
І зал заворушився і затих.
І розп’яли її, небогу,
В ім’я параграфів товстих.

Вона даремно присягала слізно,
Що не чинила і не чинить зла…
Була у суддів логіка залізна:
Вона ні в які рамочки не лізла,
Вона – новою думкою була.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

СУД - СИМОНЕНКО ВАСИЛЬ