МИЛА
Нехай модні поети викручують ноги,
Ганяючи краще твій подих на слово впіймати,
Хай брільянти в очі вкладають,
За пазуху мармур,
І під вії шовк.
А я простим, дитячим лепетом
Спіткнусь перед тобою і змовкну,
І на коліна упавши скажу
Таке просте, звичайне
І таке безмежне в коханні:
“Мила…”
(2 votes, average: 3,00 out of 5)
Related posts:
- “Вже снігом, мила, забіліла голова…” Вже снігом, мила, забіліла голова, Рядочок літ стає щоразу довшим. І світ чадить. І губляться слова, Що йдуть крізь серце […]...
- “Оприкінці моїх важких стежок…” Оприкінці моїх важких стежок Впаду перед тобою на коліна – В пухкий сніжок, на теплий моріжок – Безсмертна земле, вічна […]...
- “Я стужився, мила, за тобою…” Я стужився, мила, за тобою, З туги обернувся мимохіть В явора, що, палений журбою, Сам-один між буками стоїть. Грає листя […]...
- “Повз двір, де мила живе…” Повз двір, де мила живе, Я проїхав двічі, Да не бачив голубоньки Ні разу і в вічі. Затьохкало серце в […]...
- “Голубонько мила, не сердься…” Голубонько мила, не сердься, Читаючи скарги мої, Бо кождий удар мого серця Про тебе говорить мені. Тобою живе моя пісня, […]...
- ДІВЧИНО МОЯ МИЛА – Дівчино моя мила, Чи ти мене розлюбила, Що вже котрий вечорок Не виходиш у садочок? – Ой, не гнівайся, […]...
- ЯК КУЗЬМУ ПРОВЧИЛА ЖІНКА ЙОГО МИЛА Повернувсь Кузьма з роботи, освіжився в ванні, Одягнув нову піжаму та й ліг на дивані. Лежить собі, проглядає журнали й […]...
- ВОВКИ “Чого, брате, так збілів? Що з тобою сталось?” – Ах, за мною через став Аж сто вовків гналось! “Бог з […]...
- ЯКИЙ ЦЕ СПОСІБ І ЯКИЙ НАРОД? Загадка Подумай, не ломися без пуття в незамкнуті самими нами двері. Звичайне слово – спосіб відбиття малюнків, літер, знаків на […]...
- “Не печалься, не журися, мила…” Не печалься, не журися, мила, Усміхнись і не корись жалю. Напинає доленька вітрила, Шепчуть губи: я тебе люблю. Дмуть вітри […]...
- “Олю мила, хоч сьогодні…” Олю мила, хоч сьогодні Не столоч моїх порад ти: Цінні будуть, як ні одні, Їх я важу на карати, Їх […]...
- “Отак, як зроду, потаємно, з тилу…” Отак, як зроду, потаємно, з тилу, усіх міщан ощирені лаї ненавидять в мені мою скажену силу, ненавиджу в слабкості свої. […]...
- “І наче десь мила іде, озивається…” І наче десь мила іде, озивається (і знов я заплющую очі свої…). І шелест від плаття все більше наближаєтсья, і […]...
- СЕРЦЕ В БЛУКАННІ + Сю осінь я заблуджусь у муках Серед жовклого листя заблуджусь у коханні Я заблуджусь в коханні Заблуджусь в коханні […]...
- ЕСТАФЕТА Я знов дорогу пригадав сліпу Та бурю, котра небо колихала; Грозу, що царювала у степу І шаблями вогненними махала; Та […]...
- 8. Перед тобою розгортаються Перед тобою розгортаються ліжники зілля ти йдеш і гладиш маків зім’яту тафту і терен ховає перед тобою колючки, копиці сіна […]...
- ХУДОЖНИК Василеві Перевальському На черені червоний жар тріскоче. Бери той жар і грайся ним, як хочеш. А матінка до печі не […]...
- “Може, так і треба неодмінно…” Може так і треба неодмінно, Як робить давно вже звикли ми: Падати слухняно на коліна Перед геніяльними людьми. Вихвалять, і […]...
- ЕЛЕГІЯ ПРО МИНУЩЕ Хіба скажу про те, як ночі у червні повагом повзуть, не менші дні мені пророчать і передсвітків каламуть… Хіба скажу […]...
- СКЕЛІ Обвітрені, обпалені, аж бурі, З рубцями шрамів на упертих спинах, Стоять віками в найлютіших бурях, Ні разу не упавши на […]...
- ПІСНЯ ВІХОЛИ Дихало вільхою, тихою втіхою – білим сном… Раптом наїхали віхоли звихреним табуном! Снігом-завіями вії завіяло – білина. Ні мене, ні […]...
- ЩО? – Любий друже! Як тяжко зносив я цей абсурд, що й тобі ось несу: ні за що, ні про що […]...
- “Стою, вдивляючись до щемних сліз…” Стою, вдивляючись до щемних сліз У неба шовк. Десь там зоря висока Мого кохання. І Великий Віз Зорить на мене […]...
- ПРАВДА Мене навчала мати ще колись: Як виростеш, моя мала дитино, То мудрим будь і мужнім будь в житті. Скупі два […]...
- “Я ж не винен, що Анжела…” Я ж не винен, що Анжела то сіпне мене, то йорзне, то нагрузне: Лі – то злякає: Ко – Анжеліко, […]...
- ТЕРЕЗА АВІЛЬСЬКА перед Твоїм обличчям небесних пожеж я – княжна без клейнодів топчеш усі мої маски й обличчя під ними стою беззахисна […]...
- “Рости, мій сину…” Рости, мій сину, я тебе навчу стару косу мантачити і вдосвіта з росою зорі класти у покіс. Мій сину, знай […]...
- Ми до дерева глузду себе присилили аббасе ми до дерева глузду себе присилили аббасе сіль текла бородою але не до рота текла ми ридали навскач ми покірно […]...
- “ми до дерева глузду себе присилили аббасе…” ми до дерева глузду себе присилили аббасе сіль текла бородою але не до рота текла ми ридали навскач ми покірно […]...
- ФІОЛЕТОВЕ ЧОРНИЛО Я фіолетовим чорнилом найперше слово написав. А слово те таке просте, найперше слово між словами: мама. Я перше слово написав […]...
- ТЕМНОТА! Після лекції Кіндрат запитав Мартина: – Що таке дегенерат? Риба чи рослина? – Темнота! – сказав Мартин і махнув рукою. […]...
- ПОПРІКИ Що я з тобою Маю робити, Що ти не хочеш Мене любити? Чи за тобою Все жалкувати, Чи все кохання […]...
- “А нумо знову віршувать…” А нумо знову віршувать. Звичайне, нишком. Нумо знову, Поки новинка на основі, Старинку божу лицювать. А сиріч… як би вам […]...
- “Є в коханні і будні, і свята…” Є в коханні і будні, і свята, Є у ньому і радість, і жаль, Бо не можна життя заховати За […]...
- ЧУДО Та звідки ж воно, оце слово, ніколи, здається, не чуте? Ну просто не слово, а чудо – та звідки ж […]...
- І ЗНОВУ ПРОЛОГ Маю день, маю мить, маю вічність собі на остачу. Мала щастя своє, проміняла його на біду. Голубими дощами сто раз […]...
- “Моя любове! Я перед тобою…” Моя любове! Я перед тобою. Бери мене в свої блаженні сни. Лиш не зроби слухняною рабою, не ошукай і крил […]...
- ВІСТЬ На землю, де я нині майже гість, Де я і відцвіла, і відспівала, Мені Господь послав Таємну Вість, Щоб за […]...
- ДРУЗІВ ЗДОБУТИ ВАЖКО якщо розмовляючи з низькорослим скажу про таких як він курдупель карлик цурпалок одразу наживу собі ворога але якщо коренастому блондинові […]...
- БЕЗСОННИЦЯ Не можу спати вночі, встаю, щоб напитися молока, коли воно гріється на кухні, нараз ноги складаються підо мною, мов польове […]...