Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







“Тирлує тьми поріддя низькочоле…”

Тирлує тьми поріддя низькочоле,
Терплять поля, уперті, мов граніт.
Коли ж потоптані ордою доли
Покриє волі променистий цвіт?

Ввесь світ оглух. Як невигойні рани –
Тіла держав. Апокаліпси мить
Понад звадливим людом окаянним,
Мов божий бич, кометою гримить.

І стугонять, оплакують простори,
Немов чайки, свободовбивчий час,
Цей чорний день, коли в знемозі змори
Меч Азраїла четвертує нас.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 2,33 out of 5)


“Тирлує тьми поріддя низькочоле…” - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)