“На промені сонцю вервечки…”

Related posts:

1. ГІМН СОНЦЮ Мов куля вогняна, Як зірка з туману, Вже сонце осяяло схід. Пожежею встало, Усюди поклало Яскравої барви свій слід. Ще […]...
2. “Навесні і сади, й кладовища цвітуть…” Навесні і сади, й кладовища цвітуть, І луги, і гаї у квітках потопають. Заклопотані бджоли над ними гудуть І нектар […]...
3. “Кричать кажани, пойнявши дерева…” Кричать кажани, пойнявши дерева, Підводи гудуть на тьмянім узбоччі. І глухне земля, і втома сталева На плечі лягає мороком ночі. […]...
4. “Вже промені поламані, погнуті…” Вже промені поламані, погнуті Уклали в скирти вмілі скиртоправи, Оголеними плямами городів (Де з грядок рано вибрана цибуля) Хтось пізній […]...
5. “День ішов і в промені сурмив…” День ішов і в промені сурмив, Молодим клечанням оповитий. Ради жарту викликав громи. Утішався радощами літа. Не минув. Гарячий сонця […]...
6. “Ізнов над полем промені гарячі…” Ізнов над полем промені гарячі, Новим гніздом заклопотався ліс, І додалося швидкості неначе Для днів і крил, для думки і […]...
7. СМЕРТЬ І ЖИТТЯ “I зерно мусить вмерти, щоб дати В життєдайному житті життя.” Євген Маланюк Земне буття – вагітне лоно СМЕРТИ, Що в […]...
8. НА МАЙДАНІ БУВ БОГ На Майдані був Бог. Дивився кожному в очі. І вони розкривались, як незабудки, цвіли… В них світилося небо. Повітря було […]...
9. І вже – трава, я хочу буть травою І вже – трава, я хочу буть травою, Не треба квітів – просто так, травою, І не шуміти, лиш рости […]...
10. “Пам’ятаєш, ми любили слухать…” Пам’ятаєш, ми любили слухать, Як в перенаселенні бджоли Вишні озивалися над вухом, Ніби дзвони, яблуні гули. І була та музика […]...
11. СОНЕТ ПРО ЛЮБОВ Коли тебе цілую, пахнеш літом, Зелом й вітрами свіжих полонин. І навіть років невмолимий плин Не дав мені усього зрозуміти. […]...
12. “Як бджоли п’ють нектар, беру слова…” Як бджоли п’ють нектар, беру слова З розмов урочих, мудрих архитворів, Із глосарів, куди їх запроторив Суворий час, напора вогнева. […]...
13. ВИ ДУМАЛИ Ви думали, що все давно зайшло у вчора, Ви навіть серцю віддали наказ мовчати. Та коли в біле вбрались ви, […]...
14. “Банальний дорожній роман…” Банальний дорожній роман: Вагонне купе, чаювання; Вокзал, оповитий в туман, Чужа сторона, і – прощання. В імлі милий профіль майне, […]...
15. УРИВОК РОЗМОВИ – Болить у грудях щось мені, Болить… – А як же ти хотів, Щоб так, безслідно, Проходило повз тебе Все, […]...
16. “Береза віти похилила…” Береза віти похилила. Зотлілий напис на хресті. Заросла травами могила Лежить забута, в самоті. Не видно імені і дати. Довкола […]...
17. ЛИСТ Знов листа мені прислала мати, Невеличкий лист – на кілька слів. Пише рідна, що навколо хати Наш садок вишневий забілів. […]...
18. “Стати б хоч на менти лічені…” Стати б хоч на менти лічені Характерником мені – Подарую кожній дівчині Лицаря на коні. А тоді ще дати мусив […]...
19. СЕРПНЕВІ СТРОФИ Літо тане, як віск. Догоряє підскарбій-серпень. Смертна постеля його – золото пізніх плодів. Не поспіває строфа вслід легкостопій Евтерпі – […]...
20. БЕЗІМЕННА МОГИЛА Гірчать нагріті сонцем полини, Пливуть хмарини білі, як вітрила. Лежить, мабуть, з минулої війни Серед степів загублена могила. Чий син […]...
21. “Гул прибою і самшиту шати…” Гул прибою і самшиту шати, Цвіт магнолій, руж і орхідей. Пригорнись, кохана, до грудей, Будем слухать море і мовчати. Ми […]...
22. До моєї світлиці до моєї світлиці зазирають папороть і розплющені очі африканських фіялок добридень! ти вже не спиш? готова вмерти за правду дати […]...
23. ДОРОГА врізується в землю а тобі здається що у простір переходить з місця в місце а тобі здається що в майбутнє […]...
24. ОДИН ОДИН Число Що Манить Все Мою Уяву Йому На Славу Вірша Пишу Я. Не два Не три Не п’ять Не […]...
25. Жовтень. Вечір Ми ввійшли в цю осінь, як в алею… Осене, прийми нас і помилуй! Гіркота земного привілею: пережити світло, мов помилку,- […]...
26. “За тридев’ять небес…” За тридев’ять небес, де нема ні плачу, ані сміху, де у райських садах не вмовкають джмелі й солов’ї, де вощиновий […]...
27. ПЕРШ, НІЖ ПІВЕНЬ ЗАПІЄ Петро – не Юда. Він любив Учителя. І вуст він зроду був би не отверз. …Коли вели Ісуса до мучителя, […]...
28. ЛИСТ ДО ГРЕЧКИ Часто сняться твої килими, Білосніжні і медвянисті, Де тоненькі шершаві бджоли Колихаються на вітрах І, покриті у бронзу літа, Тчуть […]...
29. НОЧІВЛЯ У БРУКЛІНІ І відшаліло вже, й від голосило… Позбувшись разом всіх своїх морок, Далеким відголосом Хіросіми Лежить прах повержений Нью-Йорк. На димнім […]...
30. “Зелена піна лісу молодого…” Зелена піна лісу молодого Дрімотно плеще, як на морі шум. Блакитні тіні впали на дорогу, Заворожили мудрі бджоли ум. Стоять […]...
31. ЗАКЛИНАННЯ Людотілий, птахочолий, Незбагненний, мов Люксор, Хай твої безжальні бджоли Жалять жур і крають мор! Хай потужні води Нілу Поять буйно […]...
32. МОЄ ПІДНЕСЕННЯ Хутко-хутко в мене виростуть крила І покину я позичені вітрила Ах як це гарно і як чудово Я почуваю як […]...
33. “Сосни гудуть на шоломі піщаного згірка…” Сосни гудуть на шоломі піщаного згірка… Може, й не сосни, а вітер між сосон гуде… Видно, як в небі серпневому […]...
34. ДОНЕЦЬКИЙ ВІРШ Л. Талалаєві В гранітний берег хвилі б’є Міус, гудуть, гудуть невтомні естакади, глибинно й дужо дихає Донбас, цвітуть в Донецьку […]...
35. “Короткі батькові листи…” Короткі батькові листи Без підпису і дати. Душа не вміє доброти У слові приховати. “Приїдь додому на святки…” Сердечна, щира […]...
36. СУПОКІЙ Вечірня мла налляла із вікна мені в кімнату сутінки холодні: все стало сірим – стіни, стіл, вазони і звук струни, […]...
37. “Літа вже не мчать…” Літа вже не мчать, як лошата прудкі в табуні, Повільно бредуть, як верблюди в піску марокканськім… Все легше когось підловити […]...
38. ГІСТЬ якщо колись почуєш що хтось стукає тихо у двері не відкривай скажи – мед ще не зібраний тоді годуй бджоли […]...
39. 6. ЗМАГАННЯ АТЛЕТІВ Пухке лице судді, неначе в бонза, та свиставки пронизливий сигнал, захоплення в очах довкола пал. і плескіт рук, і мого […]...
40. ДЕКОЛИ Деколи хочеться серцю Квіткою бути пахучою, Деколи хочеться в небі Зіркою стати горючою. Деколи хочеться серцю Стати терном чи кропивою, […]...