Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






АЗІЯ

Мерхне світло ліхтарів, за подихом
вітру
осипається на сніг,
мов соломи січка…
Сиро. Холодно.
Тільки чути стогін вдалині…

Хтось там замерзає…
Горе сталося…
Мов струна обірвана – кона…
Звуки бойовища домішалися.
І хропіння дикого коня…

Розчесавши завірюхи бороду,
вітрюган знесилений вщуха…

В жовтім світлі місцями під холодом
на снігу сміється Чінгісхан…

1968

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

АЗІЯ - ПІДПАЛИЙ ВОЛОДИМИР