“Стоять сухі кукурудзи…”

Related posts:

1. “Дерева ще стоять зелені…” Дерева ще стоять зелені, А дні погожі і ясні. Та не такі уже натхненні Пташині щебети-пісні. Притишились у ріках води, […]...
2. “Двори стоять у хуртовині айстр…” Двори стоять у хуртовині айстр. Яка рожева й синя хуртовина! Але чому я думаю про Вас? Я Вас давно забути […]...
3. В ПОРТІ СТОЯТЬ КОРАБЛІ В порті стоять кораблі, і поснули над щоглами стяги, штормом потріпані трохи, ну та нічого, веселі ходять матроси, їм у […]...
4. “Стоять дерева золоті…” Стоять дерева золоті, Покупані в блакиті. І я пишу тобі в листі, Що ти найкраща в світі. Усе мініється в […]...
5. “Стоять ліси, неначе срібні зали…” Стоять ліси, неначе срібні зали, Сніги поля по обрій замели, Вітри осанну зорям проспівали І до світанку спати залягли. Ніде […]...
6. “Стоять жоржини мокрі-мокрі…” Стоять жоржини мокрі-мокрі. Сплять діамантові жуки. Під грушею у дикій моркві до ранку ходять їжаки. А в сні далекому, туманному, […]...
7. “Сеї осені ти мені двійко каштанів дала…” Сеї осені ти мені двійко каштанів дала. А тепер – сніговійниця перша, І вони на столі перед мене Лежать… Так […]...
8. ЛЕТЮЧИЙ КОРАБЕЛЬ Зоря не пірнула у хвилю: Як мева, зоря коралева. Океану зелене більмо Застигло зловісно, Не колише гостя для мене Білокрилого […]...
9. “сухі окрушини шкіри…” сухі окрушини шкіри струшує з пальців майстер облич довго не дивлячись в дзеркало миє руки долоні торкаючись одна одної наливаються […]...
10. ЛЕЖАТЬ, ЯК ВЕЛЕТНІ Лежать, як велетні покійні, Шо згинули в тяжкій борні, Лежать грізні, однак спокійні – В якімсь містичнім вічнім сні. В […]...
11. ДОСВІТНІ ВОГНІ Ніч темна людей всіх потомлених скрила Під чорні, широкії крила Погасли вечірні огні. Усі спочивають у сні. Всіх владарка ніч […]...
12. “Я спокійно б лежав під вагою століть…” Я спокійно б лежав під вагою століть, Я б давно вже й землею став, Але ж бісова дівка на кручі […]...
13. “…Ви чуєте? Ви чуєте – він спить…” …Ви чуєте? Ви чуєте – він спить! Я жду вас, товариство, як епоху! Не дай вам Бог його в мені […]...
14. ПЕРША КОЛИСКОВА Спи, моя дитино золота, Спи, моя тривого кароока. В теплих снах ідуть в поля жита, І зоря над ними йде […]...
15. “Ходімте в сад. Я покажу вам сад…” Ходімте в сад. Я покажу вам сад, Де на колінах яблуні спить вітер. А згорблений чумацький небопад Освітлює пахучі очі […]...
16. “Відлебеділа, ніби мить…” Відлебеділа, ніби мить, Як дивен сон – поза літами. А щось болить… А щось болить.. А що болить – позамітало. […]...
17. “Запахли яблука у сіні…” Запахли яблука у сіні – на молодість, на перший гріх. Містечка галицькі осінні. Є щось феллінівське у них. Когось повік […]...
18. “Злягло та й спить…” Злягло та й спить… Хай спить, допоки спиться, І не будім, і не тривожмо сну, Тривожно й так, жорстким часто […]...
19. “Ми з моря поверталися…” Ми з моря поверталися. І тіло Світилося у бронзі, золотіло. Світило море. Золотів лиман. Ахіллові сліди світили мужні… А спогади, […]...
20. “Карпатський ліс прийняв мене – як сина…” Карпатський ліс прийняв мене – як сина, Сховав у рідний затишок смерек,- І щось у горлі стало поперек, Болить у […]...
21. “Не вистачає березню весни…” Не вистачає березню весни, хоч долам чорним сняться світлі сни, а чорториям – води срібнотілі, та лютий ще тримає в […]...
22. МИР Світає. Спить дружина. Спить дочка… Мені ж не спиться. У вікно прочинене дмухнув червневий чистий вітерець і ледь торкнув листок […]...
23. СТЕПОВИЙ РАНОК Ще ночі мла не зворухнула крил, Щоб степові покинути долини, І спить у млі далекий ряд могил – Сумних слідів […]...
24. НІЧ НА ХОРТИЦІ Мережу срібну сипле Дніпрельстан В приборкане Славутне кипіння. Опівночі клубочиться туман, На Хортиці встають мені видіння… За частоколом збились курені. […]...
25. БОЛИТЬ ГОЛОВА Болить голова, як книжка лежить на столі, як дерево стола тримає на собі цю книжку, як очі дивляться з одної […]...
26. НАД КОЛИСКОЮ Спить мій малесенький, спить мій синок… Спить він, наслухавшись дивних казок. Нащо ж ти віченьки знову розкрив?! Спи, моя пташко, […]...
27. “Не тільки ілюзій…” Не тільки ілюзій – реалій нема. Стільці Іонеско. Дванадцять, здається. Листочком зеленим осіння зима над літнім століттям тріщить і сміється. […]...
28. “Синій сон у небесному морі…” Синій сон у небесному морі, Сплять часи, і віки, і літа. Я лечу у сіянні прозорім, Труться зорі німі об […]...
29. “Над ліжком дитячим, над сном голубиним…” Над ліжком дитячим, над сном голубиним Витає, мов чайка, турбота твоя, Моя ти дружино, Моя ти єдина, – І радосте, […]...
30. “Степи лежать мов зачаровані…” Степи лежать мов зачаровані, Залиті сяйвом голубим. Хмаринки, сонцем пересновані, Пливуть і тануть, наче дим. Ані шелесне вітер колоском, Ані […]...
31. ДРУЗЯМ Даремне ревно нищите мене. На цій Землі – усі ми діти смерті. Мене також ця чаша не мине. То не […]...
32. “Що робить сонце уночі…” Що робить сонце уночі, Коли у лісу на плечі Тоненька зіронька сидить, – Що робить сонце? Сонце спить. Що робить […]...
33. “Чистою-чистою, білою-білою…” Чистою-чистою, білою-білою Рання зима була. Кажуть, що біло ти зацвіла… Не уявляю тебе посивілою. Чи то прискорені, чи уповільнені Кадри […]...
34. ТРУНИ У ГАЯХ Із блакиті піль шляхи розляглись, на боках у них зацвіли гречки… Та рої бджолині ними не гудуть, меду не несуть […]...
35. СИНИЦЯ Ще тільки сіріє, а рання синиця, Присівши на грати, вже будить мене,- Аж дивно: чого їй так рано не спиться, […]...
36. “Дві зорі цвіло у небі…” Дві зорі цвіло у небі. Дві зорі – на дві дороги. Що одна зоря – для неї. Що друга зоря […]...
37. “Досвітня птаха мене збудила…” Досвітня птаха мене збудила, Ще ніч здіймала над світом крила, Ще сонце тільки збиралось встати, А вже трудилась у хаті […]...
38. КОЛГОСПНИЙ ВАЛЬС Де синь стоїть над краєм, Де в росах далина, Ізнов шумить врожаєм Колгоспна сторона. Люба, нам з тобою врожаю моря, […]...
39. ВІЙНА І Кладусь я спать. Три янголи в головах стоять. Один янгол – все бачить. Другий янгол – все чує. Третій […]...
40. МІРОШНИК Мірошник мав хороший млин. В хазяйстві неабищо він: Про се гаразд усякий знає, Хто хлібець має. Млин у Мірошника був […]...