КОРІННЯ ХЛІБА
Я з династії хлібороба.
Ось на фото іржавім –
сім’я:
тато, мама і крутолобе,
повнощоке хлопчатко.
Це я.
Крізь папір дорогий, нетлінний
дотик татових пальців пече.
Я сиджу на його коліні,
мама сперлась йому на плече.
Тато, певний своєї сили,
усміхається нам звідтіля.
Що посіялось і скосилось –
віддає його вдячна земля.
Я з династії хлібороба,
наше хлібне коріння міцне.
Руки тата, важкі і добрі,
ось на фото тримають мене.
Хоч минуло вже літ багато,
але видно мені крізь іржу:
на твердому коліні тата
я немов на престолі сиджу.
(2 votes, average: 4,00 out of 5)
Related posts:
- ПОРТРЕТ БАТЬКА Тато був скупим на ласку, цілуватись не умів. Клав долоню, наче праску, на чорнявих пустунів. Тато хмурився невміло, був нещедрим […]...
- ЛЕГЕНДА Чорний кашкет із кокардою (мамин дарунок йому). Крейсером тато командує, не приїжджає тому. Тато в далекому плаванні в білій каюті […]...
- БАТЬКОВА ДОРОГА Це наснилося, можливо, чи привиділось мені, чи насправді сталось диво при досвітньому вікні. Що це діється зі мною? Хоч немає […]...
- МАМИ НЕ ЗАМІНИШ І таких, на жаль великий, носить ще земля: Утекла від тата мама, кинула маля. Довелось женитись тату в зрілі вже […]...
- КОРІННЯ СЕРЦЯ Коли остання мить проб’є, коли в зіниці вічна ніч нахлине, – ви серце зболено моє посійте в землю під кущем […]...
- КРИВДА Новела У Івася немає тата. Не питайте тільки чому. Лиш від матері ласку знати Довелося хлопчині цьому. Він росте, як […]...
- ВОЄННІ ІДИЛІЇ І. Погоріла наша хата, погоріла, І стодола з вітром, з димом полетіла, Осталися на подвір’ю стіни голі, Ходить вітер по […]...
- ІЗ ПРАДАВНЬОГО КОРІННЯ Що не мова – чудо, диво. Чув, наприклад, ти оці назви – як звучать красиво білоруські місяці? Перший – cтyдзень, […]...
- “І мама молода сидить між квітів…” І мама молода сидить між квітів, Й бабуся з квітів поряд вигляда, Й моє між ними ходить третє літо, І […]...
- ГОЛЛАНДСЬКИЙ ОБРАЗ Я змела важкі дубові лави І до хліву чистого пішла. Ремигають, добрі і ласкаві, І мені не хочеться тепла. Обніма […]...
- РОБОЧА ЕЛЕКТРИЧКА Розвію дим вагання – і в дорогу! Не хочу я розкішного купе, не хочу я комфорту дорогого, в якому серце […]...
- БІЛЯ ДЖЕРЕЛА Нам треба жити… Мамо, мамо! Життя – як мить, як сивий дим. І так його на світі мало, що не […]...
- КОСАРІ Мій тато вів косу, як бог, в осотищі густому. Косив на лузі він за двох, долаючи утому. Із дядьком Федором […]...
- ЛАТУННА ЗАПАЛЬНИЧКА Латунну стару запальничку у прискринку мати знайшла. Незграбна вона, невеличка, а скільки давала тепла! Зробив її тато із гільзи – […]...
- ДЕРЕВО Ось це дерево. Розлога крона. Кора гладенька, тепла. Я посадив його В день народження моєї матері. Це було давно: Мама […]...
- “А знаєш, від нас у Карпати…” А знаєш, від нас у Карпати Година – не більше їзди. І діти, русяві й кирпаті, У мене ростуть, як […]...
- ЖОВТІ ПІВНИКИ Тато з поля приніс у пілотці жовту втіху – качани кукурудзяні. Ми в пательню налущили зерен, щоб з них півники […]...
- “Спорожніла хата…” Спорожніла хата – Мама із татом На галицький цвинтар переселились. І в трьох кімнатах ще не прибратих Наша скорбота, печаль […]...
- “Якби з ким сісти хліба з’їсти…” Якби з ким сісти хліба з’їсти, Промовить слово, то воно б, Хоч і як-небудь на сім світі, А все б […]...
- В ОБОРОНУ ХЛІБА Юначе мій, чиєїсь мами сину, Зодягнений на джинсовий мотив, – Я аж завмер, коли ти… півхлібини “В дев’ятку” натреновано вгатив! […]...
- ЯК СПИТАЄ ДОЧКА ПРО МЕНЕ Я одяг свою форму воєнну І петлиці нашив фронтові… Як спитає дочка про мене, Десь волошки рвучи польові… Як спитає […]...
- ЕРУДОВАНИЙ Біля екрану тато й мама А за ними хлопчик років сім. Цікава нині йде програма. Їм секс показують усім. Нарешті […]...
- “Народивсь я в гарячу годину…” Народивсь я в гарячу годину, Коли вийшли батьки на жнива, Тоді жайворон з неба прилинув Й колискову мені проспівав. Тоді […]...
- НА ОБОЛОНІ На Оболоні паслись коні, Цвіли луги на Оболоні. А де ті коні? Хто їх знає! Народ живе і не питає. […]...
- “Малинове. Хрещато. Бузково.” Малинове. Хрещато. Бузково. У дитинстві, в дитячі роки. Я сиджу на порозі кленовім і годую пташок із руки. Прилетіли з […]...
- “Всі ми – яблуні, облиті купоросом…” Всі ми – яблуні, облиті купоросом. Всі ми здатні родити лише дрібні гіркущі яблучка. І коли наш господар чіпляє на […]...
- ЗЕМЛЯ ТАРАСОВОЇ ХАТИ Її вручають гостю від душі привітні Кобзареві земляки… Мені промінням жита зігріва земля Тарасової хати. На сьомий поверх, де землі […]...
- ТЕЛЕГРАМА ВІД МАМИ На іменини, пам’ятного дня, коли вляглась нарешті метушня, – прилинула до мене телеграма, а в ній одне-одненьке слово: мама. Сиділа […]...
- ВУЗЛИК ЗЕМЛІ Коли полину у далекі мандри, візьму з собою вузличок землиці – тієї, у якій коріння хліба, тієї, у якій моє […]...
- ДЖЕРЕЛА Місце по дорозі з Дубна до Берестечка, де пив воду Т. Шевченко і де поетові зведений гранітний постамент. Тече вода, […]...
- ІНОЗЕМНІ МОВИ Чи твій тато палить люльку? Так мій тато палить люльку Yes my father smokes the pipe повтори цю фразу ще […]...
- СЛОВО ДО ХЛІБА Ти висвітив слово. На тебе зіперлися книги. Ти об’єднав простори. Ти проник у глибини космосу. Ти не буваєш черствим. Ти […]...
- “Сад у листопаді є й немає…” Сад у листопаді є й немає, лиш скелет його на видноті. Лагідна душа його літає, де всі душі добрі і […]...
- “Вже тільки хліба смак…” Вже тільки хліба смак… Забутий смак вина. І вся душа тяжіє до аскези, І меду дикого з акридами – трапези […]...
- МАЙЖЕ КОЛИСКОВА Хлопчик: Мамо, сонце знов заснуло на сосні. Мати: Заснуло, сину, між гілками. Хлопчик: І гріє там хрущів? Мати: З жучками. […]...
- “Комусь – щоб хліба скибка…” Комусь – щоб хліба скибка. Комусь – щоб тільки лаври. Одна душа – як скрипка, а друга – як літавра. […]...
- “Тато косить конюшину…” Тато косить конюшину, а я несу через поле горщики-близнята з гарячим обідом. Горщики не прості – золоті. Що в одному […]...
- “Не ховаю у пам’ять нічого…” Не ховаю у пам’ять нічого, перед нею ні з чим не таюсь: я боюся дитинства свойого, я гіркої сльозини боюсь. […]...
- “Одинокий сиджу над рікою…” Одинокий сиджу над рікою, Одинокий з думками, з журбою. Вечоріє, за горами гасне, Як небесна ватра, сонце ясне. Від лісів […]...
- АБИ ВЗЯВ Прийшов жених у хату до Марини Просити руки в тата й мами. А ті йому зраділи, наче сину: – Бери […]...