Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







“Тато косить конюшину…”

Тато косить конюшину,
а я несу через поле
горщики-близнята
з гарячим обідом.
Горщики не прості – золоті.
Що в одному горщику – борщик,
що в другому горщику – каша.
А хліба, каюся, немає.
Дістався приблудному песику.
Тато усміхається:”Не біда. Позичимо в зайця…”
Обідає нашвидку.
Гладить мене по чуприні
пахучою долонею
і знову береться за косу.
Пахне зеленим борщем.
Пахне кашею
і скошеною пашею…
Миттю засинаю
на конюшиновій подушці
і прокидаюся в синіх сутінках.
Вечір. Тиша.
Поруч тато, а в зоряному небі –
Близнята.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


“Тато косить конюшину…” - ПЕРЕБИЙНІС ПЕТРО
 »