Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові

ІЗ ПРАДАВНЬОГО КОРІННЯ

Що не мова – чудо, диво.
Чув, наприклад, ти оці
назви – як звучать красиво
білоруські місяці?

Перший – cтyдзень, другий – люты,
третій місяць – сакавік,
а четвертий – красавік…
Скільки ніжності в них чути!

Місяці в болгар і нині
всі зовуться по-латині:
януарі, февруарі,
март, апріл, але другарі

назви знають ще й народні,
що живуть і по сьогодні.
Січень в них – великий Січко,
лютий – менший Січка брат,
і тому малий він Січко,
хоч зима й не йде на спад.

Березіль же – баба Марта…
І живий тут кожен місяць:
той ріку скував не жартом,
той чобітьми глину місить.

Все підмітили народи, –
календар життя, природи!
Дивовижно йдуть у парі
і январь і януарі!

Все красиве, все погідне
у сплетінні запозичень,
і близьке всім нам, і рідне –
січень – студжень, Січко – січень.

Чуєш? Наче нив подзвіння,
щойно вистигне колосся…
Із прадавнього коріння
проросло, переплелося…

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 5,00 out of 5)

ІЗ ПРАДАВНЬОГО КОРІННЯ - БІЛОУС ДМИТРО