ФОРЗИЦІЯ
Форзиція не зацвіла,
Бруньки згоріли на морозі,
А вже прилинула бджола
І стала в квітки на порозі.
І сумно грає пан скрипаль
В мойого друга на весіллі,
І притуливсь до серця жаль,
Немов дитя до породіллі.
А я рубаю золоте
Ярмо своє на дрібні дрова,
Але форзиція на те
Мені не каже ні півслова.
3.V.2006
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- ЗАКРЕСЛЕНІ РЯДКИ Немов колючий дріт, закреслені рядки, – Мої думки страшні, можливо, найдорожчі. Це слід мого пера, жорстокої руки, Як смерть, всевладної […]...
- “І лиш темна тінь, горіха тінь прозора…” І липи темна тінь, горіха тінь прозора… В мені озвалася сріблясто-голубим, Коли учора, вчора-ізвечора На сизім вогнищі дрімав між нами […]...
- СВОБОДА Ті – у вожді, а ті – у московити, А всі з амбіцій падають у шок. Нема кому свободу розповити […]...
- 1N Жінка що віддається не часто І таїть у собі стриманості красу – Ніби собі самому – каже – що своє […]...
- “І де ми сили беремо…” І де ми сили беремо, Тягти віки своє ярмо, Ворожі сльози утирати І посміхатися крізь грати? Свистять над нами батоги, […]...
- І ТЕБЕ МЕНІ ЖАЛЬ І ТЕБЕ МЕНІ ЖАЛЬ… І тебе мені жаль, сірий сину півночі, Що ідеш день чи ніч – і не знаєш […]...
- “О, як багато я в собі згубив…” О, як багато я в собі згубив І як багато загубив у інших, Коли писав такі холодні вірші Про те, […]...
- “Чи прокленем, чи возвеличим…” Чи прокленем, чи возвеличим Ми, солоніючи від поту, Оту непізнану істоту, Яку історією кличем? Чи занімієм з горя-жалю, Коли, не […]...
- ДЖМЕЛИК Прийшов з війни сусід, мій старший друг. Як зиму зимувалось, небораче? Ходімо, каже, на весняний луг, Бо я його давно-давно […]...
- “Дізнайся, що називаю щасливим життям…” Дізнайся, що називаю щасливим життям. Все облиш і зверни туди своє серце. Всім серцем дотримуйся такого правила: слідкуй за божими […]...
- СВОЯ ДУМКА – Для чого ліс оберігати? – Спитли друзі якось Гната. Задумавсь Гнат. Нахмурив брови. А в мене думка власна є. […]...
- “Коли ми йшли удвох з тобою…” Коли ми йшли удвох з тобою Вузькою стежкою по полю, Я гладив золоте колосся, Як гладить милому волосся Щаслива, ніжна […]...
- Мне не жаль, что тобою я не был любим Мне не жаль, что тобою я не был любим,- Я любви не достоин твоей! Мне не жаль, что теперь я […]...
- “Неначе птах з ключами журавлів…” Неначе птах з ключами журавлів, Нежданий спогад з півночі прилинув, Торкнувсь мені до серця – й на хвилину Зашерхлий біль […]...
- КУКІЛЬ Стріляють серце, стріляють душу – нічого їм Не жаль. …Сіло собі край вікна, Засунуло пучечку в рота, Мами визирає. А […]...
- БУВАЮТЬ ДНІ Бувають дні в житті Мов олово важкі Гнітючі, мов ярмо, Гіркі, немов полин, Тоді душа моя, Знеможена й німа Дрімає […]...
- Я РОЗМОВЛЯЮ, ЯК СОЛДАТ З СОЛДАТОМ (Лист до американського друга) У дні війни, коли на шию світу Хотів фашизм одіть своє ярмо, – Ти теж шинелю, кулями пробиту, Носив, бо […]...
- МІЙ ХРЕСТ Сьогодні вечір, а вона – з ними. Сьогодні вітер, а я сам, знову. Оце мій хрест, зніміть його з мене. […]...
- “Дружиною мені приснились ви…” Дружиною мені приснились ви, Ми з вами ідемо, побравшися за руки, Ми з вами вдвох, любове моя вічна, Ми з […]...
- “Летить собі зозуленька та й кує…” Летить собі зозуленька та й кує про невтішне горенько про своє: прилетіла з вирію – все цвіте, куди ділось дерево […]...
- “В час туманів за далеким Світязем…” В час туманів за далеким Світязем, В сум снігів, що випили тепло, Раптом погляд твій мені засвітиться І волосся золоте […]...
- “О вежі Віндзору, мій гордий дух…” О вежі Віндзору, мій гордий дух, Немов дитя, смиряться перед вами, Коли ступаю зваглими валами І входжу в лицарства прадавній […]...
- “Не любити тебе – не можна…” Не любити тебе – не можна. Володіти тобою – жаль. І хвилина діяння кожна Випромінює нам печаль. Бути разом… в […]...
- ЗЕМЛЯКИ Не жаль мені себе, та жаль таких, як я, Що тяжко вік живуть, гарують, наче коні, В зажурі горбляться від […]...
- МЕНІ НЕ ЖАЛЬ Мені не жаль, що нам судилось Нести до скону хрест розлуки, Моє чуття не раз сталилось На пробнім камені розпуки. […]...
- НАСОЛОДА Ходять двоє зоопарком. Обоє “під газом”. Біля кожної тварини спиняються разом. Перший каже: – Зажили б ми з тобою, як […]...
- ПІСНЯ ПРО ГУДЕРМЕС Ми вільні! Ні, нема чудес, Ми любимо старе ярмо; Душа скрипить, немов протез, – З вогню нас кличе Гудермес, Та […]...
- Я НЕ ЗНАЮ ТОГО, ХТО ПРИВІВ На ворізках колиска під самою стелею – так дід ладнав, сам прив’язав на сволок. За шнур колиску колисав вояк, поранений […]...
- І ДІВЧАТА НЕ ВИНОСИЛИ НАМ КВІТІВ Після бою ніч прослалась по селу. Пить хотілось. Спать хотілось. Нили ноги. Пил на тілі, пил у горлі, – світ […]...
- “Холодний вітер гне траву…” Холодний вітер гне траву В леваді за селом. Самотній лебідь на ставу Прощається з теплом І поглядає сторожко в мій […]...
- “Як багато книг про вік планети…” Як багато книг про вік планети Маємо, братове, а проте Ще про неї не знайшли поети В серці Слово правди […]...
- Дума четверта І весела, і щаслива Мріями коханка, І ясніша уродлива Весняного ранка. Як на світі любо жити, Милого любити, З його […]...
- “Вона приходила щоранку…” Вона приходила щоранку, І нам спочатку говорили, Що то звичайна баба-бранка І поспіша до породіллі. Вона приходила щоранку, І ми […]...
- “Хай прийде суд, хай гряне суд суворий…” Хай прийде суд, хай гряне суд суворий! Оросять спрагу вільги ручаї. Якнайулюбленіші власні твори Мені здадуться, наче несвої. І я […]...
- “Як сумно ти грала в той вечір розлуки…” Як сумно ти грала в той вечір розлуки, Як жалко твій спів линув вдаль, Неначе закляти хотів в свої звуки […]...
- “Поміняємо на весну…” Поміняємо на весну Шапку на картузика… Лиш галузочка воскресла, А він каже: “Му-зи-ка!” Можна луснути зі сміху! Ви бачили дивака? […]...
- РЕТРО У стилі ретро – тихий жаль За тим, що одійшло. І знов у моді пастораль, Модернові на зло. І допотопний […]...
- “Під віщим знаком подвигів Гермеса…” Під віщим знаком подвигів Гермеса, Немов по руно, чисте й золоте, Керуйте стопи, костури й колеса, Доріг боги, що успіхи […]...
- НАРОДЖЕННЯ СЛОВА У сонці-слові плаче дитинча. У цю хвилину, чисту і велику, Те немовля заходиться од крику І світ чудується: як довго […]...
- ОСІННІЙ ПРОЛІСОК В осінню пору, наче навесні, Немов у казці, пролісок зустріла. І сколихнула душу всю мені Оця тендітна квітка сніжно-біла. Душа […]...