Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







ПАМ’ЯТЬ ГНІЗДА

Відлітають уже ластівки,
бо настала пора відлітати.
Під залізною стріхою хати
опадає пушок на стежки.

Тільки слід голубий розтає
десь на обрії рідного краю,
мов крилатий народ вимирає,
занедбавши гніздище своє.

Десь чекає пустеля руда,
люта спека чужинського літа.
У теплі буде тяжко боліти
незагоєна пам’ять гніда.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


ПАМ’ЯТЬ ГНІЗДА - ПЕРЕБИЙНІС ПЕТРО