“І вірити, і прагнуть – не вотще…”
І вірити, і прагнуть – не вотще.
Безсмертне – і величне; і ясне-бо.
Ось лине хмара з літеплим дощем,
І розверзається врочисте небо.
Господь багатий нас благословив
Дарами, що нікому не одняти:
Любов і творчість, туга і порив,
Одвага і вогонь самопосвяти.
Солодких грон і променистих вин –
Доволі на столах Його веселих.
Іди ж сміливо і бери один,
Твойому серцю найхмельніший келих.
1933
(3 votes, average: 4,33 out of 5)
Related posts:
- НІЧНИЙ НАПАД Перекинувся у небі місяць. Духи вже третину його з’їли. Та доволі ще спливає світла, Щоб пройти крізь пущі занімілі. Гах! […]...
- “Що за туга?..” Що за туга? Що за дика туга, Що за нею суне туга друга, А ще слідьма, ніби із-під смерті, Суне […]...
- “Був я в середні віки капітаном…” Був я в середні віки капітаном. Пропадав по тавернах веселих. І ще не дослідженим океаном Сміливо я плив на хистких […]...
- “Нащо слова? Ми діло несемо…” Нащо слова? Ми діло несемо. Ніщо мистецтво і мана теорій. Бо ж нам дано знайти життя само В красі неповторимій […]...
- РЕВОЛЮЦІЯ І Вранці – променю весінній, вранці – зважно-молодий – на шпилі, на височіні з льоху темних приведи. Ось: повстали під’яремні, […]...
- * * * Берут, все что-то берут у жизни. Но я еще ничего не взял. Мне кричат: Бери! Бери скорее! Бери что попало! […]...
- “Один лишився сам на сам…” Один лишився сам на сам. Нема ні кревного, ні друга. І любкою – помститись туга, і туга – подругою дням. […]...
- ОЛЬЖИЧ Такі непримиренність і напруга У спразі все нетребне побороть – Хай проклятою буде моя плоть, Що слабшою вона від мого […]...
- ПАМ’ЯТІ АЛЛИ ГІРСЬКОЇ Орлице горня, вода гірська Тебе кропила, немов залізом. Самопосвяти сяйна ріка Твій дух сталила живлющим бризом. На подвиг дії, на […]...
- ОДМІНИ Сніг згинув так, як і прийшов – ніхто за ним не біг, не плакав. Одна осталася ознака: блакить збігала з […]...
- БАЛАДА ПРО ОДНЕ ЗАПІЗНЕННЯ Ех, талан – гіркий полин, Туга удовина. Був у мами син один, Золота дитина. Доглядала як могла, Рук не покладала, […]...
- “Чую, чую: обіймає жаль…” Чую, чую: обіймає жаль, – За великим невимовна туга, За незнаним!.. Ну, хоча б ножа Та дорогу зоряну в подруги! […]...
- “Хтось за стінкою в камері тихо співа…” Хтось за стінкою в камері тихо співа, Виливає свої затамовані болі, Та приглушена пісня в бездушній неволі, Як молитва, з […]...
- “Зайнялось неземними огнями…” Зайнялось неземними огнями, Поплило, затремтіло, заграло… Туга, туга! Без думки, без тями, Що повітря, здається, – замало! І нащо, розглядаючи […]...
- У ШАХТІ Мокро і темно, немов в домовині, Випало кайло із рук, Дихати важко, ломота у спині, В голову болісний стук. Чому […]...
- Може я була цим сліпцем може я була цим сліпцем або катеринкою або піснею що з неї бриніла загубилася пацьорки дівчинки з очима солодких сливок...
- “Тепле небо твоїх очей…” Тепле небо твоїх очей Красномовно метало звагу, Мовби туга жадн их ночей Надпивала любови брагу. І не знав я, кому […]...
- МІЙ БОРГ Я тим уже боржник, що українець зроду: Бо доля, певне, в гуморі була, Коли у посаг нам давала землю, й […]...
- ВЕРЕСЕНЬ Цей вересень! Для нього не доволі пожежі сонця… Вже до лісу жар на конях скаче з гір… Уже він долі […]...
- В ЧАДУ ЛЮБОВИ Що за чар в твоїм цілунку, А в обіймах – рай без межі, Що за жар в твойому тілі, Що […]...
- ЛАТУННА ЗАПАЛЬНИЧКА Латунну стару запальничку у прискринку мати знайшла. Незграбна вона, невеличка, а скільки давала тепла! Зробив її тато із гільзи – […]...
- МЕЖА По рівній грані двох світів ідеш, Що, наче скло, невидима і гостра. І тягне, рве глибинами без меж Одкрите серце […]...
- ПЕРШ, НІЖ ПІВЕНЬ ЗАПІЄ Петро – не Юда. Він любив Учителя. І вуст він зроду був би не отверз. …Коли вели Ісуса до мучителя, […]...
- N. N. (“Така, як ти, колись лілея…”) N. N. Така, як ти, колись лілея На Іордані процвіла І воплотила, пронесла Святеє слово над землею. Якби-то й ти, […]...
- ОДИН ОДИН Число Що Манить Все Мою Уяву Йому На Славу Вірша Пишу Я. Не два Не три Не п’ять Не […]...
- “Покоління-біжутеріє…” Покоління-біжутеріє, Дивні мої діти! Вже давно мені пора З вами бронзовіти! Але ж ви не даєте – Мушу знов кричати, […]...
- ПРОЛОГ ДО ПОЕМИ “МОЙСЕЙ” ПРОЛОГ ДО ПОЕМИ “МОЙСЕЙ” Народе мій, замучений, розбитий, Мов паралітик той на роздорожжу, Людським презирством, ніби струпом, вкритий! Твоїм будущим […]...
- “Зненацька думка чайкою майне…” Зненацька думка чайкою майне У ті роки, де любиш ти мене, Де ще нема ні докорів, ні сліз, А є […]...
- ЧУМАКИ-НОЧЛІЖАНЕ Понад шляхом ночліжане Чумаки стояли. Полягали, та й не спали, Мовчки сумовали. Небо темне, ані місяць Не світив, ні зорі. […]...
- ВОНА МОЯ! В МОЇХ ОБІЙМАХ! Вона моя! В моїх обіймах Тремтіла вся, мов вуж звивалась, І як край серця мого туга, Круг мого тіла обвивалась. […]...
- ЩЕ ТВОЇ Я ПОЦІЛУНКИ Ще твої я поцілунки На устах гарячих чую, А твої обійми душу Ще хвилюють молодую. Серце в грудях ще стукоче, […]...
- В ПОЛОНИНІ Гори слонили мряки сині, Туга дрімучий ліс покрила, В глибокій сумерку годині Отара хмар по небі плила… Ген, коби ти, […]...
- СІМ ПИТАНЬ Як боятися менше? Як піднятися вище? Як поглянути ширше? Як зрозуміти краще? Як висловитись точніше? Як вірити сильніше? Як жити […]...
- “Синів чекають матері…” Синів чекають матері, Ворожать у різдвяні ночі. Даремно плакатимуть очі – Сини не прийдуть на зорі! Старим привидяться в кутах […]...
- ПЕРЕД СУДОМ Від кого у мене воно, Про се шкода в мене питати, І тіло, і дитя – моє; Доволі вам сю […]...
- СТЕЖИНА Стежина та витка Лягла у далі сині… А горщик молока нашепче щось дитині. Допоки донесе, травиченьку напоїть і розповість усе […]...
- “Хто де живе, а я – у неба дзвоні…” Хто де живе, а я – у неба дзвоні, мій. дім – це є вселенський неба дзвін! Я народивсь у […]...
- ПІД НЕБОМ ВІЧНОСТІ “Хресту Твойому покланяємось, Владико, І святеє Воскресення Твоє славимо…” Ти Той, що возвеличив терпіння, принявши терновий вінець замість корони, а […]...
- “Минають дні і роки чорноброві…” Минають дні і роки чорноброві, Та не минає на землі краса… Обов’язки щодень обов’язкові І не обов’язкові словеса. Коли й […]...
- “Ох! бажаю сліз любові…” Ох! бажаю сліз любові – І солодких і гірких, І бажаю, і боюся, Що дознаю ще раз їх. Знов-бо та […]...