Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові


ПІД НЕБОМ ВІЧНОСТІ

“Хресту Твойому покланяємось,
Владико,
І святеє Воскресення Твоє
славимо…”

Ти Той,
що возвеличив терпіння,
принявши терновий вінець
замість корони,
а хрест учинив
символом перемоги,
Ти Бог,
що стався чоловіком,
Ти чоловік,
що став для нас Богом,
що помер на хресті
і воскрес із гробу,
як воскресає Правда,
розп’ята в наших умах
на Голгофі сумнівів,
на хресті терпінь,
воздвигнутім на Землі
під небом Вічності.

ПІД НЕБОМ ВІЧНОСТІ - ГУРКО СТЕФАНІЯ