Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



ЛЮДСТВО

Чимраз жахніша зброя і скорбота,
Скреготний усміх ящура з печер,
А в церкві проповідь Іскаріота
І плач того, хто на хресті помер.

Раби рабів у пошуках свободи
Гребуть скарби з чужих і мертвих скринь,
Серця згоряють, наче електроди,
Зоря зорі спокійно каже: “Згинь!”

Апостоли розбіглися, як миші:
Хто – в бізнесмени, хто – в похмурий скит.
Господня рана світить на узвишші,
Як відлітаючий метеорит.

1.ХІІ.2006


ЛЮДСТВО - ПАВЛИЧКО ДМИТРО