“Роси, роси, дощику, ярину…”
Роси, роси, дощику, ярину,
Рости, рости, житечко на лану,
На крилечках, вітрику, полети,
Колосочки золотом обмети.
Як достигне житечко на лану,
Прийдуть люди жатоньки ярину,
Блискавками косоньки заблищать,
Золотими кобзами забряжчать.
Хай лише посунеться в поле цап,
Хай лише наважиться він на хап,
Руду йому бороду одсічем,
Облупимо півбока сікачем.
Роси, роси, дощику, ярину,
Рости, рости, житечко на лану,
На крилечках, вітрику, полети,
Колосочки золотом обмети.
(2 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- “На білу гречку впали роси…” На білу гречку впали роси, Веселі бджоли одгули, Замовкло поле стоголосе В обіймах золотої мли. Дорога в’ється між полями… Ти […]...
- “Ранок починається з роси на траві…” Ранок починається з роси на траві. Кохання починається з червоної квітки. Радість починається з суму. Сонце починається з вечірніх сутінків. […]...
- “Тебе з корінням вириваю…” Тебе з корінням вириваю, Топчу ногами стовбур твій. Пустий, гірчавий молочаю, На цій землі рости не смій. Покутуй, вороже врожаю! […]...
- “Важкі вітри не випили роси…” Важкі вітри не випили роси, Черлені трави бродять буйним соком, І вдалині під обрієм високим Лугів осінніх теплі голоси. А […]...
- КВІТИ У гарному будинку на вікні Бриніли Квіти у макітрі; Тихесенько вони гойдалися на вітрі, Радіючи весні. На другому вікні стояли […]...
- ВЕСНЯНКА Весна, весна, весняночко, Прийди до нас, подоляночко, Прийди до нас, теплом утіш, А ти, сонечко, світи ясніш! Ти густіший, дощику, […]...
- “Із лану вигнаний колоссям…” Із лану вигнаний колоссям, Кукіль пригнувся до землі. Пожовкле листя заплелося В уклін стебла, як змії злі. Йому не шле […]...
- СКОРБНА МАТИ Проходила по полю Обніжками, межами. Біль серце опромінив Блискучими ножами! Поглянула – скрізь тихо Чийсь труп в житах чорніє… Спросоння […]...
- “Розкажи, розкажи мені, поле…” Розкажи, розкажи мені, поле: Чого рідко ростуть колосочки? – Ой дощів мені б треба, дощів, а не поту, Бо той […]...
- КОПИЦЯ Скиртували слова У копицю – Сіли відпочити. Рости, копичко, Рости – Вистачить На довгу зиму....
- ЗОРЯ УКРАЇНИ На обрії Києва сходить вишнева зоря. Зринають у небо мостів розтуманені брови. Пробоєм Славути гримлять океани-моря, і дивиться Київ на […]...
- “Присипало просо просеня…” Присипало просо просеня, Й попростувало просо, Де в ямці спало зайченя І в сні дивилось косо. Йому сказало просо: “Спи, […]...
- 04. КОЛОМИЙКА ПРО ПРОВЕСНУ Вітер віє, вітер буйний, віє за горою, мороз ходить, мороз бродить під руки з весною. В річці риби, в полі […]...
- “Сивий дід…” Сивий дід Садить дерево. Ледве тримає в руках лопату – Садить. Ніхто не питає, Навіщо він садить Дерево. А дід […]...
- “Сто років як сконала Січ…” Сто років як сконала Січ. Сибір. І соловецькі келії. І глупа облягає ніч пекельний край і крик пекельний. Сто років […]...
- “Так просто все: напишеш каяття…” Так просто все: напишеш каяття – І роздобудеш право на життя. Лише десяток слів чи, може, фраз – І все […]...
- ДОЩІ Вітер блискавку виструга, хмара насуне з-за гір, – перекидом, колесом, вистрибом вибігали діти надвір. Топтали бузковий верес, трусили на голови […]...
- “Не плач, малий. – Жалію і картаю…” – Не плач, малий. – Жалію і картаю. Розбитий ніс і порвані штанці… Собі на думці іншу гадку маю: Високий […]...
- ВИШИВКИ І скопала грядочку завбільшки із латочку. Посадила квіточку – червоненьку цяточку. Рости, рости, квіточко, під вікном все літечко. Квітонька не […]...
- “На поле – плуг, на воду – лодь…” На поле – плуг, на воду – лодь, Простуй, рости з добою; Земельну сить, озерну плодь – Підбий рукою бою! […]...
- ОСІНЬ Висне небо синє, Синє, та не те; Світе, та не гріє Сонце золоте. Оголилось поле Од серпа й коси; Ніде […]...
- ЛІТО Повніє, стигне золотом земля. Стоять збіжжя, в задумі вниз повислі, і ссуть корінням з грунту соки кислі, і ждуть роси […]...
- ПОЛИН Матусю, десь ти за імлою в життя вслухаєшся моє. І сивий докір наді мною тремтячу ниточку снує. Мій вік уже […]...
- СПОМИН В рожевій куряві дорога, Рожеві села в далині… О, як дзвінко, голоснорого Ти відкликаєшся мені! Ще вітряки – як на […]...
- РОЖЕВЕ ПОЛЕ Синок біжить в червоній сорочині на захід сонця, у рожеве поле. А я в ярку надибала ліщину і оббираю. Поле […]...
- “Рости, мій сину…” Рости, мій сину, я тебе навчу стару косу мантачити і вдосвіта з росою зорі класти у покіс. Мій сину, знай […]...
- НА ТЕЛЕСТУДІЇ Дмитрові Павличку Ти говорив про невмирущість хліба – І в пам’яті розвиднилось село. Зневажливі юпітерові німби, Світилося бліде твоє чоло. […]...
- СПАДЩИНА. Балада Співає колос, нива співає! Хвилястим гонам – краю немає! Під саме небо, де хмари вовна, Тече пшениця, зернисто-повна. Сідає в […]...
- “Ще б’юсь головою…” Ще б’юсь головою – ти в мене одна, Як сонце у небі, як в році весна, Одна, як єдина у […]...
- В КІНЦІ ГРЕБЛІ ШУМЛЯТЬ ВЕРБИ В кiнцi греблi шумлять верби Що я насадила… Нема того козаченька, Що я полюбила. Ой немає козаченька, – Поïхав за […]...
- “Баба віхола, сива Віхола…” Баба віхола, сива Віхола на метільній мітлі приїхала. В двері постукала, селом вешталась: – Люди добрії, дайте решето! Ой, просію […]...
- СКОВОРОДА Піти, піти без цілі і мети… Вбирати в себе вітер і простори, І ліс, і лан, і небо неозоре. Душі […]...
- СЕЛО СПІШИТЬ Село спішить. Бо не чекає поле. Бо тут своя проста життєва школа, Що листям струменить із теплих віт: Рости, цвісти […]...
- ЗІРОЧКА Ой заблищала зірочка на небі Та й простяглася стрілкою по небу, Та й покотилась вона на долину, Та упала вона […]...
- ХУТІР ВИШНЕВИЙ В. Ц. Там, за порогами, в степах, де землі щедрі та розлогі, сидять лелеки на стовпах і ріллі дихають вологі, […]...
- БУРЯКІВНИЦЯМ П’ЯТИДЕСЯТИХ Мов невтомні кораблики В морі зеленому гички, даленіють жінки у тумані холодної мжички, Даленіють жінки – сиві постаті над буряками […]...
- “Поле – тихо й п’янко до нестями…” Поле – тихо й п’янко до нестями, Як в степу – ні цяточки ніде, Тільки жайвір в небі над житами […]...
- ГОЛОВА Він зроду поля власного не мав, Чиє ж оце лежить, як кремінь в спеку? Лан білі крила важко підійма, Пониклий, […]...
- ФІЛОСОФ В маслиновім гаю, поважною ходою, Хвилясті одяги нап’явши ябияк, Снують філософи, лише один закляк На місці, думкою охоплений новою. Стоїть […]...
- “Темніє вечір, вівці і горби…” Темніє вечір, вівці і горби, Погуцали під гору дві смереки, Боками світять хмари і гриби, І світить Шлях, що із […]...