АРЕНИ АРЛЯ
Арени Арля! Пил тисячоліть
Припорошив ці кам’яні трибуни,
Оці арени, звідки арфи струни
Або бики, що випускала кліть,
Серця втішали,
І не тільки юні!
Кипіли пристрасті людські і сміх
У древнім Арлі, що належав Риму…
Крізь дим і пил ту бачу даль незриму…
Арени Арля! Юлій Цезар їх
Побудував як цирк. Віки над ними
Промчали, прах посіявши руїн…
Скількох поетів чула ця колона!
А трагіків!..
Про це засвідчить Рона,
Що розлилася в Арлі між рівнин,
Що знала Цезаря й Наполеона…
Під оплески безумної юрби
Тут відбувався бій биків – корида!..
Як тихо зараз! Тільки голос гіда
Порушує цей сон,
Та голуби,
Та вітер в тиші бродить, мов сновида…
Арени Арля! Пил тисячоліть
Припорошив і пристрасті, й буруни…
Травою поросли старі трибуни…
Та крутиться Земля!
Світ не стоїть!
Нові часи. Нові лунають струни!
Арль, 1956
Related posts:
- ПЕТРАРКА ТУТ ЖИВ Як схожий Прованс на країну Тараса Шевченка, А Рона широка – На велич і славу Дніпра… Та тільки дорога сюди, […]...
- “Я в серце клав холодний лід…” Я в серце клав холодний лід, Прохав одне: терпи!.. А за тобою слав услід Золочені стовпи. Між ними струнами – […]...
- “Мороз лютує, і сніги метуть…” Мороз лютує, і сніги метуть, І на душі, і в світі каламуть. Нові вожді, нові поводирі, Нове тисячоліття на дворі. […]...
- В АРЕШТІ І опівніч вже минає, Вже і лампа догоряє, І караття заніміли, Коло столу сном присіли. Спочивайте, милі браття, Бо вам […]...
- ФАТА-МОРГАНА Люба панно, дайте руку… Перед нами царство мрій, Царство соняшних надій, Фарб і образів і звуку!.. Люба панно, дайте руку. […]...
- “Раптом та ніч, уповання довгого трунок…” Раптом та ніч, уповання довгого трунок, задихаюсь і рвусь, як натягнений смик В павутинні панчіх ноги твої, як струни, в […]...
- СІЙТЕ Сійте в рахманний чорнозем з піснею, грою… Над долиною, низом – сонце горою! Робіте – прокинувся вулик. Тверезить земля: од […]...
- ЛИСТ ЕЛІССИ Як я люблю людей… А що в них найлюбіше? Вітання усміхом людини до людини. А з усміху любов зростає часом, […]...
- “Переглянуть, обміряють слово…” Переглянуть, обміряють слово, Перенюхають все разів п’ять. За тире, за уступи змислові Накладуть конфіскати печать. І на пробу – палає, […]...
- “Стояла ніч. Ми поруч йшли в сніги…” Стояла ніч. Ми поруч йшли в сніги. Були вони під зорями прекрасні. І кожен слід, мов крапелька жаги Любові нашої, […]...
- СТОПЧАТІВ В моїм Стопчатові нові сади ростуть, Нові хати, нові родини й покоління, Хоч тут історія текла, як люта ртуть, Не […]...
- ЄЛИЗАВЕТА КАТОЛИЦЬКА читаю у безмежжі моря книгу мудрости за скибами води що каравели оруть кілями нові світи виблискують на сонці самоцвітами не […]...
- ТІНІ Близькі обличчя линяють На подіб’я печерних малюнків, Листків папірусу Та плинних хмар, що під вечір Топляться в золоті, Міняючи свої […]...
- ОСІНЬ (ІІ) присмерком мовчання Бога розвидняєшся калиновий краю з холоду журавлиних голосів полеглих які відлітаючи у вирай над попелом тисячоліть не можуть […]...
- “Поля синіють вечорами…” Поля синіють вечорами, Ріка говорить з берегами, І так таємно На небі білії намети Димлять: Вечеря вариться борам. Все ближче, […]...
- “О, це осіннє журавлине “кру!”…” О, це осіннє журавлине “кру!” – Листя вмира і на брук осипається. Все повертається на правічний круг. Все повертається… все […]...
- СПРОТИВ Чи то струни, чи не струни, чи то, може, вістря шпаг? Вік минув зеленорунний, що садами ніжно пах. Навіть скрипки […]...
- ЗЛОТОМОРЕ Йде дощ малин. Племена бджіл шаліють. Струни світла поторгані. Приїхали посли з золотоморя. Квартет долонь – два спутані акорди. Мряки […]...
- ТУМАН ВИПЛИВАВ Містерія Обізвалися струни легеньким гомоном Осміхнулися струни потухлими болями. Ще тріпався звук, але був уже хорий і стомлений Нерви тремтіли […]...
- БАЖАННЯ + Мені багнесь заплющити очі Щоб тихо і мовчки страждати Не мислить не бачить не чути Тільки страждати страждати Тільки […]...
- ПОЛЮВАННЯ Тягнеться предвічне полювання, Все нові й нові ідуть стрільці, Хитрий звір од вечора до рання Водить їх, жене на манівці. […]...
- “Говорили-балакали дві верби за селом…” Говорили-балакали дві верби за селом. Потім тихо поплакали дві верби за селом. А про що, А за чим говорили-балакали, потім […]...
- СНІЖОК МЕТЕ У КИЄВІ Сніжок мете у Києві, Гра вітровій в дуду… Не взнати вітровієві Куди я йду! Йду вулицею Леніна, Сніжок вкриває путь… […]...
- СТРІЛА Подай мені лютню з каміння, холодну мов лід і блискучу мов сталь! О, не кантилена осіння, зими променистий, іскристий кришталь. […]...
- ЕТЮД КОХАННЯ Кохати – нові землі відкривати, Нюанси свіжі і відтінки нові. Кохати – це щомиті дивуватись, Це – задихатись з подиву […]...
- МЕМОРІАЛ Солдат у бронзі. Сум надгробних плит. Ріка тече за сиві небосхили. І тільки не тріпоче, Не горить Вогонь, що звали […]...
- ЗАБІЛІЛИ КАШТАНИ Забіліли каштани в небесну блакить, І на схилах садки забіліли. Тільки спомин ізнов, ніби птах, прилетить, Щоб у мене душа […]...
- “Це повітря – вино з льоднику…” Це повітря – вино з льоднику, Що було закорковане роки. Так дзвенять у морозному кроки, Мов по мідному йдеш хіднику. […]...
- “Богомолець Микола, патрон моряків…” Богомолець Микола, патрон моряків, Повіз мене в Грецію. я знаю, це втеча від Вас. Але тут у Гелладі, Замість кадити […]...
- КОБЗАР Струни зрячі, вічні струни Ти торкнеш рукою – Попливе вкраїнська пісня Та й Дніпром-рікою. Хвиля пісні – вища й краща, […]...
- Розкопки Копаємо землю в погоні За цінними черепками Розбитих горшків та глеків, Виліплених народами І забутих три тисячі років тому. Вони […]...
- “…І ось я ляжу, – родючий гній…” …І ось я ляжу, – родючий гній, – На скривавлений переліг… – Благослови єси, часе мій! Навчи мене заповітів своїх! […]...
- Уривок із триптиха “І мертвим, і живим, і ненародженим” А я, живий, прийшов до вас, живі, Сказати, чим людська доба значима, Для чого ми, на ноги ставши дві, Звели […]...
- ДО БРАТІВ НА ВКРАЇНУ Хто мене не знає – Сам себе питає: Чи то вечір погасає, Чи ранок світає? Хто мене не знає – […]...
- ЗАТЕМНЕННЯ Чому ти питаєш Повні та й повні, Вітру й плянет? Ти – тільки пальма З тілом, що точене Всіма стихіями. […]...
- “Ті журавлі, і їх прощальні сурми…” Ті журавлі, і їх прощальні сурми… Тих відлітань сюїта голуба… Натягне дощ свої осінні струни, торкне ті струни пальчиком верба. […]...
- “Я тікав від людей…” Я тікав від людей, Щоб з деревами поговорити – Добрий спомин мене Й поза гратами не полиша. Задивлялись у воду […]...
- “Я тікав від людей…” Я тікав від людей, Щоб з деревами поговорити – Добрий спомин мене Й поза гратами не полиша. Задивлялись у воду […]...
- ЛИЦЕМІРИ За піввіку, що я вже відмірив, Понабачивсь-таки лицемірів… Він – діяльний, аж спина парує, Тільки хоче, щоб спина… чужа. Як […]...
- Занепад Києва Умирає, гасне Київ, Сонце нашої землі, Не пливуть уже до його Ні човни, ні кораблі. Не пливуть Дніпром у море […]...