ОСІНЬ (ІІ)

Related posts:

1. ОСІНЬ (І) спить у хлібі смерть провалюються орачі повільно в ниву де жито їхніх рук мене ще держить проти неба аби з […]...
2. ВЖЕ БРАМИ ЛІТА ЗАМИКАЄ ОСІНЬ Задощило. Захлюпало. Серпень випустив серп. Цвіркуни й перепілочки припинили концерт. Чорногуз поклонився лугам і садам. Відлітаючи в Африку, пакував чемодан. […]...
3. З циклу “НАЇВНІ ПОЕЗІЙКИ” (1913)ОСІНЬ Осінь похмура йде Хмари дощі тумани Осінь у серце веде Смуток нежданий Холод суне німий В душу вповзає мла Осінь […]...
4. ОСІНЬ 1 Густі тумани землю облягли, І голубі простори посивіли. Сади й ліси до решти облетіли Хтозна-коли. Ще вчора в пишних […]...
5. Коридор із дверима завбільшки в око не відаю як ми обоє потрапили в цей коридор із дверима завбільшки в око не відаю мабуть ми були випадковими […]...
6. ОСІНЬ “Осінь холодна, непривітна, зимна…” Осінь холодна, непривітна, зимна… Покутну пісню вітер в полі віє, Над світом хмара сповершилась димна, Як килим смутку, втрати, безнадії… […]...
7. КОНЦЕРТ ДЛЯ СКРИПКИ З ОРКЕСТРОМ Оркестр тужив і сміявся, Шаленів, вибухав і притихав до шепоту, А скрипка вела своєї. Барабани били себе в груди, Їм […]...
8. ОСІНЬ МІЖ ГІР Пустіє між гір І щовечірньо осінь ходить над бухтою Зорі холонуть. Звідки звідки ти вітре холодний? Звідки твій шепіт шепіт […]...
9. ПАМ’ЯТЬ ПРО ТРИДЦЯТІ Іще на могилах земля не осіла, Ще “воронів чорних” батьки пам’ятають, Ще мати живе посивіла, аж біла, Ще душі полеглих […]...
10. Пісня копає криницю у дівочому тілі “що в головах ворон кряче а в ніженьках коник плаче” пісня копає криницю у дівочому тілі в якому опадають пелюстки […]...
11. “Підступається захват до губ, як вода…” Підступається захват до губ, як вода, вилітає вільхівкою вигук з гнізда. Відлітаючи, тане. Хитальне крило нагортає хвилясто на обрій тепло. […]...
12. ОСІНЬ. ОСІНЬ. КУПЧАКИ Ах, як пахнуть купчаки – квіти любі! А на клумбі вже гарцюють хлопчаки. Вже крижинкою сльоза задзвеніла. І несміло літо […]...
13. “сонна осінь з голубами янголів…” сонна осінь з голубами янголів. щось воно на денці тік то так. я б тобі повірив би та я б […]...
14. Стояла тиха осінь на землі А я живу. В тінях і плямах сонячних… Прикривши віями очей хмільнистий крик, Я бачу буйножовті вальси соняхів Крізь голубу […]...
15. АВТОПОРТРЕТ (І) “…люди все мечу преданы… без остатку не щадя ниже младенцев не только стариков…” “Летописное повествование о Малой Руси” А. Ригельман […]...
16. “2. хай покриє…” хай покриє присмерком бо я щоб вітер захистив уста вечірнім холодом бо я сама росту крізь вечір на бажанні тіла...
17. “Видно, судилася доля така мені…” Видно, судилася доля така мені: Сіяти жито в степу і на камені. Через негоди, погорди і моди Хлібом для рідного […]...
18. КОЛЯДКА провалюється сонце у церкві вечора туляться одне до одного сироти очі заплющені роти розкриті широко а голосів нема...
19. МІЦЬ Борисові Олійнику Нехай там бетон чи гудрон, Аеродром, космодром, Чи залізнична платформа, Горизонтально, чи вертикально, Або й по діагоналі Будь-яка […]...
20. П’ЄРО КОХАЄ Я мовчу До тихих затонів своєї душі прислухаюсь Про те що мовчу не признаюсь не признаюсь Я смутний Я смутний […]...
21. “Cкільки перемито різних днів” Cкільки перемито різних днів, Як надовго затяглось шукання! Вже переступив за межі слів, Де почавсь майдан мовчання. Істино, єдина, озов […]...
22. БАБУНИН ДОЩ Бабунин дощ, на климці цяпота, І стежка в яблуках вже стежкояблуката, З котяри – іскри! З м’яти – чамрота! Пускає […]...
23. ЗАКЛЯТТЯ Сиди, і думай, і печальсь, і все питай себе: чому і ти катуєшся: “чому?” – а відповіді не даєш; коли […]...
24. “Ідем, як по мінному полю…” Ідем, як по мінному полю, Або, як під мінним вогнем – Між вибухів, що вивергають Над ямами землю… А вибухи, […]...
25. ВІДЧУЖЕННЯ Мовчання, як провалля, залягло між нами, А ми, як два горби, стовбичимо над ним, Того, що на душі, не висловиш […]...
26. ЗГОРЯЮТЬ ДНІ Згоряють дні на небосклоні У пітьму кануть забуття, Спадають попелом на скроні – Немає вороття! Немає вороття! Як подорожні на […]...
27. ЯРОВИЙ СОНЕТ Дзвенять сніги лататтям голосів, Хмеліє день, напоєний весною. Запрошучи жайвора на спів, Висока синь прощається з журбою. Не вигасло багаття […]...
28. “Шпаруймо потріскані душі…” Шпаруймо потріскані душі, Як стіни в занедбаних пустках, З дором, наче з хлібом насущним, Ходім до голодних, розпусних. І щирого […]...
29. “Темницю темну збудувала ніч…” Темницю темну збудувала ніч І в ланцюги мене там закувала. Запалена уявою, стогнала Гаряча думка і летіла пріч. Я не […]...
30. АРЕНИ АРЛЯ Арени Арля! Пил тисячоліть Припорошив ці кам’яні трибуни, Оці арени, звідки арфи струни Або бики, що випускала кліть, Серця втішали, […]...
31. УКРАЇНІ ІІ II Поки душею я не втонув іще В нірвану й тіло ще не розпалося, Я можу ще тебе, Вкраїно, Серцем […]...
32. НІЧ. ОСІНЬ …бо все мине, як сад, що на очах пошерх: нам буде тільки ніч; ніч, як псалтир – постійна; а те, […]...
33. ОСІНЬ Жовтими думками пахне осінь, як листки, летять з дерев пісні: йдуть жінки – грудьми напроти вітру – босі, жовті спомини […]...
34. ОСІНЬ І На пусте поле сонце кладеться Лучем безсилим, тихим, блідим, Над чорні скиби сонно снується Тяжкий, синявий, запашний дим. Іде […]...
35. ОСІНЬ В біблійних теренах полян Заплутались іржаві ниті, – Сивина ранньої блакиті І багреці жовтневих ран. Збирайтесь, сміливі ловці! Годуйте пси, […]...
36. Осінь Ще бережуть тепло стрункі тополі, Налиті сонцем у липневі дні, А вже сердито на високих хвилях Качок гойдає темноводий став. […]...
37. ОСІНЬ Уже осінь красить листя, Тополя жовтіє, Верби, лози опадають, Берест червоніє. Скрізь, де глянеш, пусто в полі, Де-где козак оре, […]...
38. ОСІНЬ. ЛІС Скидає листя тихо ліс – М’яка постеля стелиться, Між білим холодом беріз Золотиться метелиця. Ще витинаються гриби З-під шерху сухозлотиці, […]...
39. “Це тільки мовчання…” Це тільки мовчання це тільки ранок поніс мене в коло розмов слова виростали струшувалися з газет відбивалися від стелі на […]...
40. КРИВИЙ ТАНЕЦЬ Не відаю, чи дивлюся В магічне дзеркало, Чи в обличчя криниці, Чи в крутіж своєї душі, Коли виринають знову Дорогі […]...