“Богомолець Микола, патрон моряків…”

Related posts:

1. МАРИНА Й СОНЕЧКО (Байки й прибаютки) В калюжу дивлячись, малесенька Марина Уздріла Сонечко, хотіла цяцю взять. Взяла – багно!.. І хто б Марину став пенять? Марина […]...
2. СВЯТ-МИКОЛА Зимою бачу ще свою вітчизну, Як вод замовкне сопілкова гра, Дзеркальним замком стане водограй, І ляже на ліси тяжка білизна. […]...
3. СВЯТИЙ МИКОЛА Святий Микола з Пеньківки, Брат святої Варвари В шальованій хусті з торочками, Не мореплавив до Смирни І не вдіяв жодного […]...
4. МИКОЛА ЗЕРОВ Немов нестримний, пристрасний рапсод, В античні гори торував догори, Різьбив сонети, карбував еклоги І мідний дзвін Горацієвих од. Для тебе, […]...
5. МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ – Марієчко, качки у небі!.. Сладо! До ранку й спогад вітром віднесе. Ти знов мені привидишся Елладою, А я собі […]...
6. “Мої протектори – Микола Скеля…” Кмітливим читачам Мої протектори – Микола Скеля, Архистртиг Михайло Каменюк, Ребро й Братан, що підняли бунчук На партократичний гніт полішинеля. […]...
7. МИКОЛА БАЖАН. 1962 (це ж яка озарінь напросилася третього дня. це ж яку непричетність означують леза і стопи. це на тлі конотопа не […]...
8. МИКОЛА ЗЕРОВ. 1937 ці надужито кволі небеса – їх сонна міць навздогадки бісила. яка зима! яка душа красива мій наголос від голосу спаса… […]...
9. УРОКИ МУЗЫКИ Люблю, Марина, что тебя, как всех, что,- как меня,- озябшею гортанью не говорю: тебя – как свет! как снег!- усильем […]...
10. ЗАТЕМНЕННЯ Чому ти питаєш Повні та й повні, Вітру й плянет? Ти – тільки пальма З тілом, що точене Всіма стихіями. […]...
11. МАРИНА ДМИТРІВНА У Марини Дмитрівни Стільки всяких справ. Без Марини Дмитрівни Хто б отак прибрав? Хто так гарно ліжечко Ковдрою заслав? Хто […]...
12. СТАРЕНЬКА РИМА Старенька рима у паркані вірша Прибита, мов штахетина гнила, Займає місце. Як байдужим оком Сковзнеш по ній, то. скажеш: “Все […]...
13. БЕРУ ОБЕРЕМОК ПРОМІННЯ Беру оберемок проміння Жовто-пухкої кульбаби, Стелю і лягаю. Коло мене коса, Молоток і мантачка. Бриль золотий захищає від спеки… А […]...
14. “Не так тії вороги…” Не так тії вороги, Як добрії люди – І окрадуть жалкуючи, Плачучи осудять, І попросять тебе в хату. І будуть […]...
15. “На Круглому кує зозуля…” На Круглому кує зозуля – Чи ще для когось… Чи мені?.. Мабуть, мені – ще всі поснулі На цій широкій […]...
16. ПАЛІНДРОМОН, ч. 6 Дар зол-букетів сховав у сап і вокал. Рубікон і взутому не здолати. Вихор тни. Надибав засіб: дівок волів уникати. Мита […]...
17. “Зачепилася хмарина…” Зачепилася хмарина За високі гори – Обважніла, не злетіти В голубі простори. Зупинилася – і сльози Ронить у печалі… Так, […]...
18. ЩЕРБИЦЬКИЙ Напівполяк, напівхохол = москаль!” – Його спадкові промовляють гени. Доп’явши влади, виродок шалений Всеукраїнську занечистив даль. Погнавши люд на зарвища […]...
19. БАЛАДА ПОВЕРНЕННЯ Коли мандрівник повернувся додому, ступив за ворота, зійшов на поріг, здійнявши на плечі дорогу і втому, – всі радощі світу […]...
20. “О рідне слово, хто без тебе я?..” О рідне слово, хто без тебе я? Німий жебрак, старцюючий бродяга, Мертвяк, оброслий плиттям саркофага, Прах, купа жалюгідного рам’я. Моя […]...
21. ЛИСТ РОВЕСНИКАМ Ровесники, журитися ще рано. Цвітуть сади. Та що за дивина: фарбує пасма чуба невблаганно у срібний колір перша сивина. Ровесники […]...
22. “О рідна мово, скарбе мій!..” О рідна мово, скарбе мій! В мертвотних напастях чужини Ти – мій цілющий, мій єдиний Душі підбитої напій… Нехай гнобить […]...
23. МОЄ ПІДНЕСЕННЯ Хутко-хутко в мене виростуть крила І покину я позичені вітрила Ах як це гарно і як чудово Я почуваю як […]...
24. Кто создан из камня Кто создан из камня, кто создан из глины,- А я серебрюсь и сверкаю! Мне дело – измена, мне имя – […]...
25. УЗОРОМ ГАЙКУ І Стертий ступнею, Посохлий п’янить полин – Доля поета. ІІ Мандрівний ворон, Ширяючи з краю в край – Не маю […]...
26. “По світах я скитався, мов скит…” Марії Гарасевич По світах я скитався, мов скит, Потоптав я нерідного рясту. Хто ж тепер я? Бідар? Сибарит? Лиш ловець […]...
27. “Прагну й страшуся не знаного досі польоту…” Прагну й страшуся не знаного досі польоту… Мужності треба, і крові, і поту, Бо вік мій, як мить, промина. Іду […]...
28. Я НЕ ДИВУЮСЯ Я не дивуюся, що ми Нічого в світі не умієм (Звичайно, бідні гречкосії); Але дивуюся, що ми Нічого вчитися не […]...
29. “Світ мені усміхається тепло….” Світ мені усміхається тепло, і розлуки немає-таки. І несуть мене прудко до тебе кораблі, поїзди, літаки. Я шукав острови невідомі, […]...
30. ДО РИГИ Із твого чуба – волосинка я, В очах твоїх – одна сльозинка я, Твоїх шовків – єдина нитка я. Ти […]...
31. “І те, і те: як птах ранковий…” І те, і те: як птах ранковий Раптово випурхне з трави, Як сон перерваний раптовий – Мені не йдеш ти […]...
32. “Вже червоніють помідори…” Вже червоніють помідори, І ходить осінь по траві. Яке там біса горе, Коли серця у нас живі? Високі айстри, небо […]...
33. “Татарські люди” бродять по Канаді…” “Татарські люди” бродять по Канаді, По всіх Америках, чужих світах. Де більший долар? Де найменший страх? Яка валюта в золотій […]...
34. ЦИРК Ніч сьогодні прозора й ніжна. В кімнаті сиджу. Оркестра з цирку. Вигуки гарцівниці блакитносніжної. Я перенесусь у цирк на хвильку. […]...
35. “Четверть века, Марина, тому…” Четверть века, Марина, тому, как Елабуга ластится раем к отдохнувшему лбу твоему, но и рай ему мал и неравен. Неужели […]...
36. РЕКЛАМА Іде дідок по столиці, де вогні реклами, Мов жар-птиці-блискавиці, сяють над дахами. Іде дідок та й читає рекламні поради: ЗАМОВЛЯЙТЕ […]...
37. “А може, знову на Ірпінь…” А може, знову на Ірпінь Мені назавтра шлях проляже, І Морозенко з білих скринь Своїх скарбів мені одважить? І луг, […]...
38. 7 Тверезий розрахунок і машина, Я вас люблю, я вас боготворю, Та все ж, коли в гаю цвіте шипшина І гасить […]...
39. “В дитинстві бачив я на кладовищі…” В дитинстві бачив я на кладовищі: З могил стовпи вставали вогняні. Вони здіймалися все вище й вище – І серце […]...
40. МАМОНТОВІ… (і не тільки), ЯКОГО ЗНАЙШЛИ ПІД ЧАС ДОРОЖНІХ РОБІТ БІЛЯ ВИШНІВЦЯ НА ТЕРНОПІЛЬЩИНІ Між нами – віки і пласти, Німа глибина і каміння, Далеко десь, первісний, ти При самій зорі сотворіння. І я […]...