Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







“Я тікав від людей…”

Я тікав від людей,
Щоб з деревами поговорити –
Добрий спомин мене
Й поза гратами не полиша.
Задивлялись у воду
Гіллясті мої фаворити –
І світилась над ними
Зеленого сонця душа.

Я їм вірші читав,
Таємницю звіряв
Чи образу –
Тільки горлиця чула
Та хмарка,
Та тиха ріка.
І ніхто з них
Довіру мою
Не потьмарив ні разу.
І лягала мені на плече
Росяниста рука.

Ми були – мов сім’я.
Нас докупи в’язали незримі
Струни Логосу –
Дух,
Що тримає земне й неземне.
І відомо лиш їм,
Що кажу я оце не для рими:
Нині тільки вони
Пам’ятають живого мене.

21.X.80. Мордовія

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 1,67 out of 5)


“Я тікав від людей…” - РУДЕНКО МИКОЛА