Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові

“Говорили-балакали дві верби за селом…”

Говорили-балакали дві верби за селом.
Потім тихо поплакали дві верби за селом.
А про що,
А за чим говорили-балакали, потім тихо поплакали
Дві верби за селом?

Говорили-балакали дві вдови за селом.
Потім тихо поплакали дві вдови за селом.
А про що,
А за чим говорили-балакали, потім тихо поплакали
Дві вдови за селом?

Говорили-шепталися дві топольки гінкі.
Потім тихо сміялися дві топольки гінкі.
А про що
І чому говорили-шепталися, потім тихо сміялися
Дві топольки гінкі?

Говорили-шеталися дві дівчини в порі,
Потім тихо сміялися дві дівчини в порі.
А про що
І чому говорили-шепталися, потім тихо сміялися
Дві дівчини в порі?

Мабуть, знають о тім лише дві стежини малі,
Що одна – тільки топчеться, а друга заростає вже,
Що одна лиш вибрунькує, а друга усихає вже,
Як листок на гіллі.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 3,00 out of 5)

“Говорили-балакали дві верби за селом…” - ОЛІЙНИК БОРИС