“За солодом у роті часто…”
За солодом у роті часто
ятриться гостро гіркота,
зі світлом ходить тінь довгаста –
знімає полум’я з гнота.
Позмінно: надбаність – утрата,
постійний борг, мінливий ти…
Скупий на слово, хоч багатий
на правду – аби борг сплатить.
Бо взяв ти стільки у Вітчизни,
так спрагло пив з її джерел,
що позичку і борг свій визнай.
Хай кожне слово, наче перл,
дозріє у тобі від болю,
щоб тільки правду свідчить міг,
щоб множив завше власну долю
на смутки й радощі усіх.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- “Как часто, как часто я в поезде скором…” Как часто, как часто я в поезде скором сидел и дивился плывущим просторам и льнул ко стеклу холодеющим лбом!.. И […]...
- “Я часто думаю про зорі” Я часто думаю про зорі, Та про людей частіше думаю. Дивлюся часто я угору, Але частіш літаю думою – Не […]...
- СЕРПНЕВЕ В пониззі, ген, вогні жаріють, аж золотіють береги, легкі підпалини чорніють на хмарах ніжно-голубих. Легкавий дух переймом з яру іде […]...
- ДОВГА ПОЕМА З тобою ніжно ляже тиша ночі, корінням в серце заридають трави, і каменем дозріє чаша днів. Тоді: зірвеш листки холодних […]...
- ЛИСТОПАД Мідь тоншає, шерхльована вітрами, широкий звук летить над головами, що ледве й чуть, як цвяхи золоті пришпилюють розковзані путі – […]...
- “Цей мох – на двох…” Цей мох – на двох; куди не глянеш, стоїть притомний літ весняний, хоч до весни – гай-гай!.. колись… З беріз […]...
- “Не часто ім’я на афіші…” Ользі Басистюк Не часто ім’я на афіші, Ще рідше – в газетах, журналах. Хай славою тішаться інші І хай спочивають […]...
- “В голові під тюрбаном часто…” В голові під тюрбаном часто Не знайдеш мозку, Інод під короною Нема короля, Не під кожною рясою Помітиш монаха. Тому […]...
- “Нам часто кажуть – це жіночі сльози…” Нам часто кажуть – це жіночі сльози Рятують людство у тяжкій біді. Для них ростуть обставини тверді, Немов для квітів […]...
- “Мечтал я о тебе так часто, так давно…” Мечтал я о тебе так часто, так давно, за много лет до нашей встречи, когда сидел один, и кралась ночь […]...
- “Люди часто живуть після смерті…” Люди часто живуть після смерті: Вріже дуба, а ходить і їсть, Перепродує мислі підтерті У завулках тісних передмість. Гилить зуби, […]...
- ФРАНКО Не легко відійти в країну вічності німу, хоча яка була б дорога днів трудна і сіра. На сто вузлів сплелись […]...
- PASSER MORTUUS EST Смерть поглине всяку річ; Лесбія із пташком Прийме пітьму повсякчас – Хоч у ложі й тяжко. Неспогадні, як дощі, Сохнуть […]...
- МОВА Треба доглядати наш сад Вольтер Як парость виноградної лози, Плекайте мову. Пильно й ненастанно Політь бур’ян. Чистіша від сльози Вона […]...
- СПОГАД Навіщо ти у пам’яті долоней, навіщо ти на язиці солона? Для чого ув очах ця порожнеча, розріджене повітря кожен вечір? […]...
- “Я в людей не проситиму сили…” Я в людей не проситиму сили, я нічого в житті не просила, як не просять гранітні схили, щоб у спеку […]...
- “Верхів’ям, лісом стежка навпростець…” Тадеушу Верхів’ям, лісом стежка навпростець До хутора дорогу перетяла. А під узгір’ям Щирк і Яловець, А за горами біла Бєльсько-Бяла. […]...
- ЧУДО Та звідки ж воно, оце слово, ніколи, здається, не чуте? Ну просто не слово, а чудо – та звідки ж […]...
- Я СЛОВО ШУКАЮ Вітчизно, я слово зелене шукаю в рясному барвінку. Ніхто цього слова за мене сказати не зможе довіку. Це слово з […]...
- “Він був як полум’я. Його рядки…” Та не однаково мені… Шевченко Він був як полум’я. Його рядки – Дзвінкі і небезпечні, наче криця, Переживуть і жито, […]...
- ПРОКИД ВІД СНУ І Мені чудний, химерний сон приснився, Що ніби десь на пустоші німецькій, На тім руйновищі, де хміль повився По займані-плідровині […]...
- ЕХ, ЛІТА, ЛІТА – Мав я, брате, жінку – ідеал краси. Талія тоненька, наче у оси. А тепер змінилась, а тепер – не […]...
- ДЯТЕЛ Я рано-рано вийшов з дому, Ще сонце навіть не зійшло, А в лісі, в царстві лісовому, Проснулось кожне вже дупло. […]...
- Притча про автопортрет Ви правду кажете, що богомаз я є і грішник, але ж ви всі чолом б’єте в паркет, в своїх провинах […]...
- ГРІХ Як тяжко бачити в дозрілім віці Юнацьке немічне моє письмо, Коли спів я, наче пташка в клітці, І називав свободою […]...
- ЧАС Моя доба текла, немов ріка бурхлива, Де з водами джерел нечисті хвилі йдуть Гноївки, і крові, і випитого пива, І […]...
- ХЛІБ І СЛОВО У стінах храмів і колиб сіяє нам святково, як сонце, випечений хліб і виплекане слово. І люблять люди з давнини, […]...
- РІДНЕ СЛОВО Ти постаєш в ясній обнові, як пісня, линеш, рідне слово. Ти наше диво калинове, кохана материнська мово! Несеш барвінь гарячу, […]...
- ЗНАК Богиня Долі порухом десниці Окреслила рішуче Зодіак І, стримавши іронію в зіницях, Спитала їдко: – Ну то де ж твій […]...
- СПОДІВАННЯ Поглянь – , небо поглинь – Це небо чуже і скупе. Караймось, бо ми не змогли До краю пізнати себе. […]...
- “Блажен, хто оддалік від гомінких турбот…” Блажен, хто оддалік від гомінких турбот… Горацій Блажен, хто оддалік від гомінких турбот не дбає про свій пай, кладе цілушку […]...
- ПОЛЕМІСТ ІВАН ВИШЕНСЬКИЙ – О горкое твое панство! О окаянная твоя роскош! О бедное твое весиле! Іван Вишенський Яко наг, яко благ перед […]...
- “О Істино, свята і Божа…” О Істино, свята і Божа, Зійди з Хреста, немов яса! Нехай воскресне цвітом гожим Ще раз твоя земна краса. Бо […]...
- НА КОЖНІМ КРОЦІ В житті робив ти свій перший крок, сьогодні в школу йдеш на урок. А що ідеш ти, то робиш кроки, […]...
- НЕМА ВІДПОВІДІ Чим я розбестив душу, що не хоче Ані мальвазії, ні з маком пирога? Чи бач, їй воля тільки дорога І […]...
- НАД МОГИЛОЮ БАТЬКА Один тільки раз постукали у двері здушені крики, напіввисказані слова, квіти в руках нашіптували молитви, птахи витягали скрипки з горел […]...
- МАЙБУТНІСТЬ І Я скінчу свої страждання І на шлях, слізьми напоєний, Вийду сміло без вагання, Дзвоном ліри заспокоєний. Щоб не нило, […]...
- НА ЧУЖИНІ За вікном кричить грайливе місто Спалахами зоряних вогнів. Защеміло в серці й стало тісно Від чужих розмов і голосів. Де […]...
- ВІНО У кованій скрині Заховано-скрито Ще прабабусями Для мене. Роки повили, Вітри побили, Сніги покрили Віко дублене. Нене, Я йшла крізь […]...
- ПОЧАТОК СВІТУ Як промінь світла – прототип ножа – Кромішню темряву розкраяв, Тоді в безмежжі появилася межа, Посеред ночі день ясний замаяв, […]...