“Я в людей не проситиму сили…”

Related posts:

1. “Люблю я всіх людей,- крізь них не раз Господь…” Люблю я всіх людей,- крізь них не раз Господь Показує свою найвищу ласку І зрозуміння світу робить нам ясніш. Люблю […]...
2. “Я тікав від людей…” Я тікав від людей, Щоб з деревами поговорити – Добрий спомин мене Й поза гратами не полиша. Задивлялись у воду […]...
3. “Я тікав від людей…” Я тікав від людей, Щоб з деревами поговорити – Добрий спомин мене Й поза гратами не полиша. Задивлялись у воду […]...
4. В ІМ’Я НАРОДУ, ДЛЯ ЛЮДЕЙ! Все піддається праху, смерті: Людина, сталь, Багатство, міць, І слави п’ятаки затерті, І золоте перо жар-птиць. Людина й сталь, Багатство […]...
5. “Не для людей, тієї слави…” Не для людей, тієї слави, Мережані та кучеряві Оці вірші віршую я. Для себе, братія моя! Мені легшає в неволі, […]...
6. ЯК ТИ ЗА МИР – МОБІЛІЗУЙ ЖЕ СИЛИ І рідний люд, і сонце, і земля до нашого сумління промовля: Як ти за мир – мобілізуй же сили, агресорів […]...
7. “Не нам той рух, що до людей оглух…” Не нам той рух, що до людей оглух, Не нам та вольність каменюки-лежня… Живи в мені, свободи вічний дух, Живи, […]...
8. “Кожний атом, атом серця…” Кожний атом, атом серця Оберну я в слово, в згук… О, яка велика вийде Повість радощів і мук! Кожний ніжний […]...
9. “І де ми сили беремо…” І де ми сили беремо, Тягти віки своє ярмо, Ворожі сльози утирати І посміхатися крізь грати? Свистять над нами батоги, […]...
10. НОВИЙ РІК Роки стають відбулими, кожний опівнічно 31 грудня. Людей проймає жах, вони спішать, кожний розминається з собою, губить відображення дитини і […]...
11. “Серед людей – як у пустелі…” Серед людей – як у пустелі. Душа – залишена оселя. Меланхолійні акварелі У серці, нібито в постелі, Поснули любо. Чому, […]...
12. ДРАМАТУРГІЯ Я пережив наш життєдайний гріх, ту нашу гру, квітневу та осінню. А ти приходиш і відходиш тінню, неначе лицедії снів […]...
13. “Людей, звичайно, більше, ніж народу…” Людей, звичайно, більше, ніж народу… Коли виспівує на цілий сход Любов до людства… з сотого заходу, – Згадай, нарешті, і […]...
14. Как тяжело ходить среди людей Там человек сгорел Фет Как тяжело ходить среди людей И притворятся непогибшим, И об игре трагической страстей Повествовать еще не […]...
15. ІНША ЗИМА Склистий сніг, так схожий на сіль, І не сіється він, а січе, Інших зим незагоєний біль Не зникає з моїх […]...
16. “Вивозять людей. Відривають…” Вивозять людей. Відривають Від рідних осель, від села, Від сили прароду й пракраю, Від кореня і джерела. Стоїть над душею […]...
17. Сумев отгородиться от людей Сумев отгородиться от людей, я от себя хочу отгородиться. Не изгородь из тесаных жердей, а зеркало тут больше пригодится. Я […]...
18. СЛОВО МОЄ Не зла жалом – жезлом добра Будь, моє слово, будь! Щоб кожний правий тебе добрав, На подвиг рушаючи в путь. […]...
19. БОГ Я бачив статую свойого Бога, Постріляну. Дивилися з чола Дірки від куль. Сувора засторога Для мене, ще маленького, була. Я […]...
20. Я быть устал среди людей Я быть устал среди людей, Мне слышать стало нестерпимо Прохожих свист и смех детей… И я спешу, смущаясь, мимо, Не […]...
21. Для багатьох людей мета життя Для багатьох людей мета життя – Це iснування в трьох координатах: Одна – це грошi, друга – це ниття, А […]...
22. ТРОФЕЇ Мій кожен день довершує звитягу! І кожне слово зроджує трофей! Для серця й мозку вибраних людей Підняв я стяг навснаженого […]...
23. “Люблю людей. Але моя любов…” Люблю людей. Але моя любов Клубком кривавим запеклась у грудях. Оглянуся – і помічаю знов: Чогось істотного бракує в людях. […]...
24. Затих утомительный говор людей Затих утомительный говор людей, Потухла свеча у постели моей, Уж близок рассвет; мне не спится давно… Болит мое сердце, устало […]...
25. Задумана задумана в краплину дощу потрапляю у вулички й закамарки твого тіла на одній з вуличок зустрічаю тебе молодшого на тисячу […]...
26. “Прийшла ти до мене, пречиста любове…” Прийшла ти до мене, пречиста любове, і вирвала з вуст моїх з коренем слово, і подихом горло порожнє спалила, гукнути […]...
27. “За солодом у роті часто…” За солодом у роті часто ятриться гостро гіркота, зі світлом ходить тінь довгаста – знімає полум’я з гнота. Позмінно: надбаність […]...
28. ЧУДО Та звідки ж воно, оце слово, ніколи, здається, не чуте? Ну просто не слово, а чудо – та звідки ж […]...
29. ПРОРОК Духовним присмерком жахливим Гнітився я, йдучи один. І з Серафимом шестикрилим Зустрівся в плинності годин. Ступили крок, ступили другий, І […]...
30. МАРІЇ ЛИПІ Нехай світ радіє, Що серед людей Були Ви, надіє Сердець. Це ж Ваші жіночі очі Кохали батька і сина,- І […]...
31. ЧОРНА РАЙДУГА Не дівчина, не мати, не сестра – Богине віри і добра богине… Блискуча маско віри і добра! Ваш крик, і […]...
32. “Недавно вранці, над Тибром…” Недавно вранці, над Тибром, Поблизу Старого Лука, Трапив мене повний погляд Оксамитових очей. Тепер я його впізнала З канви напутної […]...
33. ПЕРШИЙ МІЙ ПОГЛЯД Мій перший погляд дитячий На заграву сонця впав, І промінь яскраво-гарячий Мої очі вперше скупав. Горіли вогні червоні В чоловічках […]...
34. БЛАГАННЯ Лечу кудись орбітою земною. Люблю й ненавиджу усе земне… Не я пишу, а Слово пише мною – Воно вже вкрай […]...
35. “Ти – віра й надія” Ти – віра й надія. А може, жар-птиця, що тільки ввижається, мариться, сниться? Що тільки палає у пітьмі ночей, і […]...
36. ОСНОВА У кого – барви, що ростуть з палітри, на небо схожі і на краплю крові. А в мене – рідне […]...
37. “погляд дерева покруч – за ласку дарують дукати…” погляд дерева покруч – за ласку дарують дукати за труну самота за вогонь чикатіловський сплін причаїлась задуха в легенях маленької […]...
38. Погляд дерева покруч – за ласку дарують дукати погляд дерева покруч – за ласку дарують дукати за труну самота за вогонь чикатіловський сплін причаїлась задуха в легенях маленької […]...
39. ЗНАК Богиня Долі порухом десниці Окреслила рішуче Зодіак І, стримавши іронію в зіницях, Спитала їдко: – Ну то де ж твій […]...
40. “Хтось жорстокий, невидимий ребра розгорне…” Хтось жорстокий, невидимий ребра розгорне І намацає серце, і душу мою Непоквапно штовхає у полум’я чорне, І гойдає чи в […]...