“Лісунець собі на грудці…”

Related posts:

1. ЗМОВА КВІТОК Раптово на Бесарабці зникли всі червоні троянди. Гриби з лісу поприбігали і дивилися на диво, бо всі троянди побігли в […]...
2. “Затям собі на віки вічні…” Затям собі на віки вічні, – Навіки в собі загублю, На березні свої і січні, На тихі тиші і на […]...
3. “Жабиний хор не дасть собі спокою…” Жабиний хор не дасть собі спокою, Стави дзвенять, стави дзвенять – гудуть: Не комишем вони, не осокою, – Позаростали струнами, […]...
4. “Помий собі обличчя до краси…” Помий собі обличчя до краси водою джерела жертовного, де мочаться топільниць голоси. Помий собі обличчя до краси. На судний день […]...
5. “Гадав собі: забудешся мені “ Гадав собі: забудешся мені – Хай тільки згаснуть літа пломені! Підуть дощі садами сновигати й навчать мене, як жить і […]...
6. “Я сам собі тісний…” Я сам собі тісний. Словам моїм так тісно, як сонцю в зворохоблених очах. Як в тріщину на древнім обеліску мурашки […]...
7. “Ти зброєю світ собі в ноги послав…” Ти зброєю світ собі в ноги послав, Забувши в гордині без міри: Хто руку оружно підняв на іслам, – Вважай, […]...
8. “Чекаю дня, коли собі скажу…” Чекаю дня, коли собі скажу: оця строфа, нарешті, досконала. О, як тоді, мабуть, я затужу! І як захочу, щоб вона […]...
9. Я уявляв собі смерть не такою я уявляв собі смерть не такою наївно вірив що нестямний оргазм страху рвучко жбурне мене поза межі болю а насправді […]...
10. “О, як багато я в собі згубив…” О, як багато я в собі згубив І як багато загубив у інших, Коли писав такі холодні вірші Про те, […]...
11. “Ой, була собі Оксана…” Ой, була собі Оксана, та як був собі Іван… Та схопилась шура-бура, ще й любовний той роман. Ах! ах! Темні […]...
12. “Шукайте цензора в собі…” Шукайте цензора в собі. Він там живе, дрімучий, без гоління. Він там сидить, як чортик у трубі, і тихо вилучає […]...
13. “Летить собі зозуленька та й кує…” Летить собі зозуленька та й кує про невтішне горенько про своє: прилетіла з вирію – все цвіте, куди ділось дерево […]...
14. “Тут обелісків ціла рота…” Тут обелісків ціла рота. Стрижі над кручею стрижуть. Високі цвинтарні ворота високу тишу стережуть. Звання, і прізвища, і дати. Печалі […]...
15. “Звичайна собі мить…” Звичайна собі мить. Звичайна хата з комином. На росах і дощах настояний бузок. Оця реальна мить вже завтра буде спомином, […]...
16. ЗОРЯ В небі місяць зіходить смутний, Поміж хмарами вид свій ховає, Його промінь червоний, сумний Поза хмарами світить-палає. Мов пожежа на […]...
17. “В небі місяць зіходить смутний” В небі місяць зіходить смутний, Поміж хмарами вид свій ховає, Його промінь червоний, сумний Поза хмарами світить-палає. Мов пожежа на […]...
18. “Ми матері собі не вибираєм…” Ми матері собі не вибираєм – Стареньку, вбогу маєш берегти. На землях тих, які вважають раєм, Прийти у світ чомусь […]...
19. “Отак прожив собі, дивись…” Отак прожив собі, дивись, немов одне лиш тільки знав я: о півдошостій народивсь – о півдопершій поховають. Звідкільсь прийшов, ішов […]...
20. Самійло Немирич, авантурник, посаджений за гвалт у вежу, самому собі вчора був ти герой одягався у плащ їздив кіньми і саньми співав пияцьки нині сівши у вежу ридай пропащ згвалтувавши […]...
21. ЛІТНЬОГО ВЕЧОРА НА РІЧЦІ На лозняк всівся місяць червоний, А вода в річці тепла й лінива. І скупатись йому захотілося, Щоби річка влилася у […]...
22. “Переписую знову чомусь…” Переписую знову чомусь куці ролі забутої драми, і повірить, як завше, боюсь в те, чого і не буде між нами, […]...
23. “Горить собі червоний глід в ярах…” Горить собі червоний глід в ярах, По вибалках, по балках в павутинні. І сірим стовпчиком посвистує ховрах Попід сорочі гнізда […]...
24. “Я пригадав собі один стіжок у горах…” Я пригадав собі один стіжок у горах. З молодика сідав на нього срібний порох, А я лежав на нім тихенько, […]...
25. “Собі я взяв до креда смолоскипа…” Петрові Лаврову, донецькому козакові Собі я взяв до креда смолоскипа, Що світить ярко й темінь розганя, І хиже зло випалює […]...
26. ЮРКОВІ, САМОМУ СОБІ Й ВІКТОРОВІ. САМЕ В ТАКІЙ ПОСЛІДОВНОСТІ Сорокаріччя дихає в обличчя. – Кому – кричить – на той бік, у заріччя? – Веселий перевізник Харитон. А ми […]...
27. “Я блукав колись по ріднім краю…” Я блукав колись по ріднім краю Раю. І шукав на сім земнім надолі Долі. Приблудився під стріхату Хату. Там дівчину […]...
28. ПІСНЯ Скажіть мені, добрі люди, В кого я вдалася,- Ще на світі не нажилась, А в журбу здалася? Чи вийду я […]...
29. МІСЯЦЬ Як засвітить повний місяць Ясно над горою, Щось таке чудне, таємне Діється зо мною: Мовби серце хто ворушить, В небо […]...
30. На ліктях вже не мозолі на ліктях вже не мозолі на ліктях п’яти на золотисто-жовтім тлі зринаєш п’ятим у першого в блідій руці курмей зов’ялий […]...
31. НІЧ В МІСТІ Ніч сідає на рогах вулиць і тулить сірі кудли в цемент стін а часу гін плутаючись в сітях дротів по […]...
32. “І Бєлий, і Блок, і Єсенін, і Клюєв…” І Бєлий, і Блок, і Єсенін, і Клюєв: Росіє, Росіє, Росіє моя!.. …Стоїть сторозтерзаний Київ, і двісті розіп’ятий я. Там […]...
33. ДВА СТРУМКИ Два струмки. А різна в них вода. В першому – дзвінка і молода. В другому – лінива й розміліла, Од […]...
34. ЄДНАЄ НАС ВОДА Повні змісту джерельного вкляклі дерева і сизі сніги ніздрюваті, від яснющої чіткості мружусь – зіниці болять. Як же витримать світ? […]...
35. 10. БОЖЕВІЛЬНА РИБА Дзюрить, дзичить, дзюрчить, дзирчить вода, мелодії грає на каміння флейті, а в білих пін хвилястогривім рейді риб щічки розцвітають з […]...
36. “Ніч і тиша – на сторожі…” Ніч і тиша – на сторожі. “Ой, не бути в парі!”- Хтось вродливці зловорожить І воложить карі. Але – що […]...
37. З ПОЛОНУ Згаса днина. Плакав дзвін, І промінь сонця блід, В село з далеких ген сторін Прибився інвалід. В душі незгоєній ніс […]...
38. ПОЧАТОК СВІТУ Як промінь світла – прототип ножа – Кромішню темряву розкраяв, Тоді в безмежжі появилася межа, Посеред ночі день ясний замаяв, […]...
39. САМ СОБІ Заспіваю, спогадаю Літа молодії, А в тих літах, божім раю, Надії святії. Заспіваю, спогадаю Вірную дружину, Обіллю німими слізьми Німу […]...
40. “Що з нами трапилось?..” Що з нами трапилось? Дощу не помічаю… Куди ж ми квапимось? У далечінь безкраю… У грудях сміх; Дзвенять лункі колеса, […]...