Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







САМ СОБІ

Заспіваю, спогадаю
Літа молодії,
А в тих літах, божім раю,
Надії святії.

Заспіваю, спогадаю
Вірную дружину,
Обіллю німими слізьми
Німу домовину.

Заспіваю – хай дрімає
Серце одиноке,
А ти, думо, злинь-розлийся
Високо-широко.

Єсть у світі правда чиста,
І добро, і воля, –
Іззивай їх, моя думо,
На ріднеє поле.

Степи мої широкії,
Цілино одвічна!
Хто зоре вас та засіє –
Слава тому вічна!

Лани мої неорані,
Давні перелоги!
Доки по вас блукатимуть
Брати мої вбогі?

Вони орють вас очами,
Скородять бровами,
Сіють тугу, поливають
Дрібними сльозами.

Ой зроди ж, велика туго,
Ярую пшеницю,
Збагати насушним хлібом
Убогу Вдовицю!

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


САМ СОБІ - КУЛІШ ПАНТЕЛЕЙМОН