ЛІТНЬОГО ВЕЧОРА НА РІЧЦІ
На лозняк всівся місяць червоний,
А вода в річці тепла й лінива.
І скупатись йому захотілося,
Щоби річка влилася у тіло вся.
Я веслую і сіті закину,
Може, рибу вловлю невловиму.
За день спекою річенька стомлена
Несе зорі молоти до млина.
А на березі Доля з відерцем
Все чекає мойого улову.
Місяць манить, попереду грається,
А вода, як хвилини, минається.
Моя річка впадає у більшу.
І туди принесе мене човен,
Де стрічається Вись із Синюхою.
Подивлюся на світ і послухаю…
Добрий кошіль шукай, моя Доле,
Бо пливу я, пливу на глибини,
Щоб спіймати червоного місяця.
У відеречко ж він не поміститься…
(2 votes, average: 3,00 out of 5)Related posts:
- НА РІЧЦІ Посмалилися носи, Загоріли плічка. Ми щодня тепер усі Ходимо до річки. Тече річка крізь лісок, Блискотить сріблисто. А на березі […]...
- ДЖЕРЕЛО НА РІЧЦІ АХ’Я Де Пильва серед пагорбів і лісу Братається із птаством голосним, Нам відкривав до таїни завісу Уранці секретар райкому Нимм. Я […]...
- ВИСЬ Зелена моя колискова, Селище рідне моє З гарною назвою Виска Посеред степу встає. Звідки береш ти соки, Щоб лан золотий […]...
- ЛУНА Поїхали туди, де рідне поле, і ліс, і річка, й місяць на воді на стьожках хвиль, немов мала дитина, гойдається […]...
- ПІЗНЬОГО ВЕЧОРА Прийшов додому щойно. Уже ніч Вечірній смерк у сповитку колише. Натомлений, не чую рук і ніг, А голова болить, аж […]...
- “Той спогад: вечір, вітер і печаль…” Той спогад: вечір, вітер і печаль пронизливого тіла молодого, що в двері уступилося, халат пожбурило на спинку крісла – й […]...
- Зі збірки “СТИЛЕТ І СТИЛОС” (1925)Стилет чи стилос? – не збагнув…” Стилет чи стилос? – не збагнув. Двояко Вагаються трагічні терези. Не кинувши у глиб надійний якор, Пливу й пливу повз […]...
- СІЛЬСЬКА ІДИЛІЯ (Осінні роздуми літнього односельця) Десь там прогрес, а тут старе болото, Лишень густіше – з-під важких коліс, І я вже вріс, мов ясен коло […]...
- “З передсвіта до вечора…” З передсвіта до вечора, А з вечора до досвіта Летить стріла каленая, Бряжчить шабля о шеломи, Тріщать списи гартовані В […]...
- “Таке життя – як в риб сьогодні в річці…” Таке життя – як в риб сьогодні в річці – Лиш вижити б в затруєній воді, А тут ще в […]...
- “Під ковдрою засніженого вечора…” Під ковдрою засніженого вечора нутрує місто. У зіницях вікон блакитно фосфорують кінескопи. На велетах благоповерхових ворушаться допитливо, здивовано гнучкі тоненькі […]...
- ПРАЗНИК НАШОГО МЛИНА Як у нашім млині дні і ночі мінливі, І безсмертна вода стугонить в лотоки… А мені вже немає вечірнього млива […]...
- СВЯТО ВОДИ Мокрі ще й досі вузький твій човен – цілісіньку ніч я плавав у ньому. Як зоря вже зійшла та й […]...
- ВИШИВАНКА (“З вечора пригожого аж до ранку…”) З вечора пригожого аж до ранку Вишивала дівчина вишиванку. Вишивала, дівчина, вишивала, Чорну і червону нитку брала. А що чорна […]...
- “Туди мої очі, туди моя думка…” Туди мої очі, туди моя думка, Де ти живеш, Галю, сердешна голубка; Од раннього ранку до пізньої ночі Я плачу […]...
- “Давно-давно на хлібнім полі…” Давно-давно на хлібнім полі, Де жайвір б’ється в небо вись, Спізнавши зла таки доволі, Я проводжав себе колись. Узявши в […]...
- IV. “Пригадаю усе до слова…” Пригадаю усе до слова, До зідхання згадаю все, І мене – в недосяжне – знову Хвиля спогадів понесе. То наївні, […]...
- “При світлі снігу…” При світлі снігу можна й в листопаді частину страхів відпустить туди, де вулички канал впадає в паділ й чечітку вибивають […]...
- ОСТАННЯ ПІСНЯ Ой зчорніла я, ой змарніла я З невимовного горя, Що щербатая, безталанная Довелась мені доля. Ой минулося закоханнячко, – Не […]...
- ПЛИВУ ЗАГУБЛЕНА Пливу загублена в часі й просторі, Розбитий корабель серед бурхливих хвиль, Довкруги пустка й тьма, вгорі лиш зорі І місяця […]...
- З ОДНОГО ДЖЕРЕЛА Де вам, друзі, траплялось, щоб од міста, села три ріки розливалось з одного джерела? Що не річка, то мова прагне, […]...
- “Плине чаклунка-ніч над нами…” Плине чаклунка-ніч над нами, І ми пливем, і вся земля. І сад квітучими руками Нас на любов благословля. А вже […]...
- ПРО МІСЯЦЬ І ЗОРІ Місяць щоночі з-за обрію сходить, Сила господня над ним верховодить. Факел то божий немеркнучи сяє, Нам серед ночі пітьму розганяє. […]...
- СЕРПНЕВЕ В пониззі, ген, вогні жаріють, аж золотіють береги, легкі підпалини чорніють на хмарах ніжно-голубих. Легкавий дух переймом з яру іде […]...
- ТА ОЗНАКА В УКРАЇНІ, ЩО ЗЕМЛЯ ЇЇ В РУЇНІ Так, як на човен хвилі налітають, На Україну лиха нападають. Ні, іще гірше! Човен воду крає, А Україна в крові […]...
- X. “Не знаю, що це за ріка…” Не знаю, що це за ріка, яка несе мене, як поїзд, далеко від усього, яка поставила мур руху між мною […]...
- МІНЬЙОНА І Ти знаєш край, де скрізь цвітуть цитрони, Де померанці золотом блищать, Де вітерець з-під хмари прозірної На мірти дише, […]...
- ПІСНЯ СТОКРОТКИ І сонця око вогненне Не бачить більше за мене. Та й місяць гордо-сріблистий Пірнає в хмари імлисті. Коли зацвіте ласкава […]...
- “Коли, поїздивши, вертаюсь…” Коли, поїздивши, вертаюсь, Коли по дому нажуривсь, У дивний світ переливаюсь, Як у Славутич небо вись. І доки поїзд тиходійно […]...
- “Колишеться човен…” Колишеться човен. На землю вечір пада Біліє поплавець на синяві води. В душі знов образи взискуємого грала, І руки тягнуться […]...
- ЗАВІЯ Мело, мело по всей земле, Во все пределы. Б. Пастернак Не сніг – суха сипуча потерть. Паде розгойданий каскад Із […]...
- ДУМКА ВЕЛИКОГО СТЕПУ Хто скаже нині, скільки літ мені, З яких то пір мене прозвали Степом І скільки ще лежать мені під небом […]...
- ЛЕЛЕКИ Мені дуже подобається У білій залі слухати Шопена. G-moll баладний настрій в мене І серце з серцем сміється грається А […]...
- ОСІННЄ СКРЕСАННЯ Чи вперше, чи, може, востаннє Дивлюсь на цю дивну ріку: Осіннє, осіннє скресання – Цвітіння на довгім віку. Дивлюсь, як […]...
- ЗАБУТИЙ ФОРТЕПІЯН Стою забутий у вітальні під стіною, Ні то звичайний мебель, ні то інструмент, Стирають з мене пил байдужою рукою, А […]...
- ЧОВЕН Хвиля радісно плюскоче та леститься до човна, Мов диття, цікава, шепче і розпитує вона: “Хто ти, човне? Що шукаєш? Відки […]...
- “Вітер з гаєм розмовляє…” Вітер з гаєм розмовляє, Шепче з осокою, Пливе човен по Дунаю Один за водою. Пливе човен води повен, Ніхто не […]...
- “Батько рідко співав, говорив небагато…” Батько рідко співав, говорив небагато, Спочивав од роботи хіба що на свято. Ми нелегко жили, часом хліба не мали, Та […]...
- “По хвилях бачу, доле – до того…” По хвилях бачу, доле – до того! Ожина дивиться. У зуби аж заходить… Хто ж, як не я, ще грається […]...
- ПОЛЮВАННЯ НА МИСЛИВЦЯ Свічка з вогником дитячого рота: все коротшає ніч. І це молоко впадає в вогонь мого образу, і ця мати – […]...