Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ХВІСТ НЕБА

Місяць завис на гілці,
закривши лице серпанком дерева,
й висить так, гойдаючись,
мов хвіст неба або волосся ночі.

Білка притихла. Хвостом
зачепивши супокій небозводу,
понесла дві вуглини
тиші місяцю й осталась без зірок.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 1,67 out of 5)

ХВІСТ НЕБА - МАРІЯ РЕВАКОВИЧ
 »