“МАБУТЬ, НЕБА ЛАГОДА БУЗКОВА…”
Мабуть, неба лагода бузкова
Не загасить дику охру скель,
Так оце ти, Африко казкова,
Видихаєш перегар пустель!
І торощиш тлумище зухвале –
Хвиль правічних невгамовний вир.
Темних тайн, що ти позаховала,
Я шукати не збиравсь, повір.
Нежаданим і незваним, всує
Я світ за очі мандрую по світах,
За кормою вогник Гарда Фуї*,
А над щоглою кружля крикливий птах.
Охра скель перетліва на посинь,
Тоне в хвилях берег Сомалі.
Пригадалось – це ж сюди на осінь
З України линуть журавлі.
__________________________
* Маяк на одноіменному мисі.
(3 votes, average: 3,33 out of 5)Related posts:
- “Я себе серед неба не бачу…” Я себе серед неба не бачу, І в безмежжі немає мене. Мою долю – сумну і незрячу – Птах удачі, […]...
- “Мабуть, судилось мені так до смерті самої…” Мабуть, судилось мені так до смерті самої Йти все за вами лісами, повитими в мряку, Класти вогонь свій по другому […]...
- “Мабуть, я їду вмирати…” Мабуть, я їду вмирати На Україну додому. Знімуть патрони й гранати, Передадуть другому, Мене ж поволочать за ноги, В окопі […]...
- “Мабуть, ще людство дуже молоде…” Мабуть, ще людство дуже молоде. Бо скільки б ми не загинали пальці, – XX вік! – а й досі де-не-де […]...
- Закон iснує, мабуть, недарма Закон iснує, мабуть, недарма, За ним усiм одмiряно по мiрi I свят, i горя. Виняткiв нема. То байдуже – ти […]...
- “Колись ви, мабуть, були красивою…” Колись ви, мабуть, були красивою… Вибачте, жінко, скільки вам років? У вас були очі, як небо, сині І легкі, як […]...
- “Вже почалось, мабуть, майбутнє…” Вже почалось, мабуть, майбутнє. Оце, либонь, вже почалось… Не забувайте незабутнє, воно вже інеєм взялось! І не знецінюйте коштовне, не […]...
- “Тому вже, мабуть, років п’ятдесят…” Тому вже, мабуть, років п’ятдесят. А я ще й досі бачу так яскраво: Моє село, старий вишневий сад І вечорів […]...
- “Ніч… а човен – як срібний птах…” Ніч… а човен – як срібний птах!.. (Що слова, коли серце повне!) …Не спіши, не лети по сяйних світах, Мій […]...
- “Друже, були Ви колись…” Друже, були Ви колиось Над озером Гарда в бурю? Чи об’явилися Вам Доломіти в світанковім сяйві, Схожі на хризоліт? Чи […]...
- “Впала музика з неба, і сім її нот…” Впала музика з неба, і сім її нот Долинає до мене із мороку літ. Молодому поетові дивляться в рот, А […]...
- ОЧИМА ДО НЕБА Ластівка – молодик на синьому небі, скіфський лук у відчаї в небо закинутий, з перерваною тятивою. Ні! Літера “Р” у […]...
- ХВІСТ НЕБА Місяць завис на гілці, закривши лице серпанком дерева, й висить так, гойдаючись, мов хвіст неба або волосся ночі. Білка притихла. […]...
- “Хто де живе, а я – у неба дзвоні…” Хто де живе, а я – у неба дзвоні, мій. дім – це є вселенський неба дзвін! Я народивсь у […]...
- ПРИТЯГАННЯ ЗЕМЛІ І НЕБА Віз Чумацький на чорному небі ще ніколи не був так близько: небосхилу зазорене чудо – чорна магія вічних зір. Нерозгадану […]...
- “Проводжають гуси журавлів…” Проводжають гуси журавлів Поглядом презирливо-лінивим І заходять ночувати в хлів – Кожне почувається щасливим. Повні вола. Теплий супокій. Ні тривог. […]...
- Туди, де в синім неба морі Туди, де в синім неба морі немов тремтить Чумацький Шлях, я понесу тебе над зорі в моїх закоханих піснях. Любові […]...
- “Коли з-під неба голуба проламінь…” Коли з-під неба голуба проламінь Раптово з’явиться в навалі хмар – Тоді з душі спадає темний камінь І грає сонце […]...
- “Одцвітає сонях за селом…” Одцвітає сонях за селом, А гречки іще й не квіткували. Як нам добре знову йти обом, Як цього ми прагнули […]...
- “повторюю тричі прирослі до неба слова…” повторюю тричі прирослі до неба слова. їх мало би бути утричі – як мінімум – більше, але тільки віршам дано […]...
- ПЕРЕСПОЛЬ Нічого вічного в світах немає! Земне зникає в небуття безкрає. Але в нащадках подвиги живуть І слава предків час перемагає. […]...
- “Овес росте край неба у пісках…” Овес росте край неба у пісках, Мов сивий дід, над ним куняє хмара. Похмурий сон: на головах Стоять століття і […]...
- FINALE Засну, як легіт в сірій скибі, Розвіюсь, мов рідка імла, Візьму з собою злидні й болі, Оставлю вам самі діла. […]...
- ПАЛЬМА Розвіяла пальма В пристані крила, Заговорила: – Вітай заквітчатися Світлом на віях, Тим, що вбиває. Ніхто не ждав тебе, Я […]...
- “Що рік, то глибша борозна…” Що рік, то глибша борозна Лягає на чоло: Волочать осінь і весна Чуття шрамисте тло. І зерно споминів росте, Посіяне […]...
- ДОПОКИ Брати мої, ми житимем у сварі, Хоч буде вдосталь хліба і вина, Допоки на Тарасовім бульварі Співатиме камінний сатана. Ми […]...
- “Туман, дощі, сльота осіння…” Туман, дощі, сльота осіння, Замовк в лісах останній птах. І жовте листя, і насіння Розвіяв вітер по світах. І де […]...
- ВІТАЙ МЕНІ ТИХЕ Вітай мені, тихе, задумане море! Приходжу до тебе, як вірний до храму, Коли важка дума його чоло оре І дух […]...
- 24. Серед нашої ночі Серед нашої ночі, грімнице світу, освіти кожен кут розваленої садиби. Серед нашого саду з обгорілими пнями запалися кущем, містична трояндо! […]...
- ПОЛОСКАЛА БІЛИЗНУ Полоскала білизну, розбризкувала краплі надії, Що роїлись, як бджоли, весняні і молоді. Простирадла лебедями вигинали шиї, Синові сорочки маками зацвітали […]...
- НА ЕВПАТОРИЙСКОМ ВЗМОРЬЕ ЧАЙКА КРЬШАМИ ВЗМАХНУЛА НАД МОРЕМ, СОЛНЫШКО, ВОЛНЫ ПОЮТ ДРУЖНЫМ ХОРОМ, ПАРУС АЛЕЕТ, УЛЫБКИ ТЕПЛЯТСЯ, В СТРУЕ, ЗА КОРМОЮ, ДЕЛЬФИНЫ РЕЗВЯТСЯ! […]...
- ЛЕСТРИГОНИ Одіссея, Х, 80-134 “Тут, царю, дикий край неситих лестригонів Та струджених рабів, що вівці стережуть. Як привела тебе твоя заклята […]...
- БУДЬ ЗАВЖДИ ПРИ МЕНІ Будь завжди при мені, Хоч лиш у мрії й сні, Коханий Краю мій, Вітчизно дорога, Як чашу гіркоти Підносить вже […]...
- “Далекими світами…” Далекими світами Вночі і по ночах Горбатими морями Летів додому птах. Його мала голівка Боялась над крилом – Та зацвітала […]...
- ПОВЕРНЕННЯ Повертаєтсья правнук до рідної хати – Спадкоємних полів, на дідівський поріг, До батьків на гробках воскресення благати, Обтрусивши пили із […]...
- “Не печалься, не журися, мила…” Не печалься, не журися, мила, Усміхнись і не корись жалю. Напинає доленька вітрила, Шепчуть губи: я тебе люблю. Дмуть вітри […]...
- НІЧ У ЛІСІ Посеред ночі скрикне птах – І ворухнеться в серці страх. І вітер сполохом війне, І щось містично-неземне Шелесне в соснах […]...
- ТРАВНЕВИЙ ЕТЮД Бузок скрипів, перегорів, Пошумував, та й годі. А птах зрадів, гніздечко звив І пух послав насподі. Така пора: кому – […]...
- “Карташинський лиман… Карташинський лиман…” Карташинський лиман… Карташинський лиман… Незастояне люстро свободи. Тільки де ж те обличчя, що личило нам, щоб дивитись на себе в […]...
- “Ти полинеш сиза, наче птах…” Ти полинеш сиза, наче птах. Твій полинний присмак вабить серце. Ти по липню вибіжиш у серпень, мов по линві, бгаючи […]...