Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






МОЖЛИВІСТЬ

Нам суджено лиш дно у цьому океані
повітрянім, де й дужі вітряки
не розженуть все затхле і стояче:
нам – за поверхню ринути б, за грані,-
чому ж ланцами туги всі
думки приковано до дна?.. Ми й звідси бачим:
над нашим – ще є океан, що в срібній осолоді
нас кличе з цих глибин, де й дужі вітряки…
Але з ланцами виринути годі.
Й прорватись ніяк. Навіть крізь зірки.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

МОЖЛИВІСТЬ - МАЛКОВИЧ ІВАН
«