Гуцульська ніч і Криворівня
Гуцульська ніч і Криворівня,
вінок з дзвіночків на столі,
і вічновдова,
елегійна
серед вінка свіча стоїть.
Вона минає в нас на лицях
і в став стола все тоне десь,
і, ніби Черемош в кашиці,
далекий жаль мім в стіни б’є, –
бо лиш мине гроза і свічка –
ти легко відлетиш із гір, –
твоє худе дітвацьке личко
проступить крізь тонкий папір…
Відпродай, газдо, мені хату,
вино, і віск, і решту свіч,
аби я мав де
панувати
і банувати
ніч у ніч…
13 липня 1982
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- ГУЦУЛЬСЬКА ПІСНЯ Мою колиску шум смерек пестив І Пруту шуми; Понад колибу зимний вітер вив Болючі думи. Мені табір овець ріднею став […]...
- ГУЦУЛЬСЬКА НІЧ Ніч у киптарі, вишитому жоржинами, – Молодиця розпалена в танці : Розвіяна хустка, розтоптані постоли, І намисто розірване бренить зорями. […]...
- ЕЛЕГІЯ 3 РЕФРЕНОМ Коли мені легко-легко на серці, тоді я знаю, чого воно так зробилось: сьогодні з-за океану на кінчикові світанку вернулись додому […]...
- ЛІТЕРИ Я пам’ятник собі поставив нетривалий – Не з міді гордої, не з мармурових брил, Скупі слова мої, що на папері […]...
- ВІСТЬ На землю, де я нині майже гість, Де я і відцвіла, і відспівала, Мені Господь послав Таємну Вість, Щоб за […]...
- ТУГА ЗА МИЛОЮ Із-за гори, із-за ліса Вітрець повіває; Скажи, скажи, тихий вітре, Як ся мила має?! Чи здорова, чи весела, Личко рум’яненьке, […]...
- БАГАЧ Хтось судиться за спадщину, хтось б’ється за межу, Хтось батьківську все не розділить хату… Чи я відстав – за часом […]...
- ДИМ Вночі з’явився дим, подібний до туману, Він в хату увійшов, як злодій, крізь вікно… Блакитні очі мав, як хвилі океану, […]...
- КОРІННЯ ХЛІБА Я з династії хлібороба. Ось на фото іржавім – сім’я: тато, мама і крутолобе, повнощоке хлопчатко. Це я. Крізь папір […]...
- ЖАВОРОНОК На солнце темный лес зардел, В долине пар белеет тонкий, И песню раннюю запел В лазури жаворонок звонкий. Он голосисто […]...
- “Учулося крізь сон, що кінь ірже…” Учулося крізь сон, що кінь ірже, Схопивсь і – до вікна – хоч глянуть Ба, голубе! Усе твоє – уже […]...
- ЛІТО У ГІНЦЯХ Неблизько до Лубен, до Києва далеко Лежить собі село на Удаї-ріці. Отам було мені і затишно, і легко, Спасибі вам […]...
- І перший сніг, і плавний супокій І перший сніг, і плавний супокій. Цвіте різдвяник – в домі тихе свято. Так мало нам потрібно й так багато […]...
- ЛІТНІЙ ВЕЧІР Від спеки місто важко дише, й чоло його шорстке й червоне під віялом нічної тиші поволі стигне і холоне. Тремке […]...
- РОЗДУМИ БІЛЯ ЦВИНТАРЯ Зупинився край кладовища – Ні історії, ні імен… Духу прагнеться вище, вище, І сягати глибоких давен. Але пам’ять на диво […]...
- ДІВИЧ-ВЕЧІР “квіток, Марись, квіток покля не маш діток, будеш мала діти впадуть з тебе квіти”. “відчини, Боже, ворота, бо йде на […]...
- ЕКЗОТИКА Якби це було просто щастя, то це було б просто щастя. А все, що зверх того, це вже – поезія. […]...
- “Легко і ясно лежати з пробитими грудьми…” Легко і ясно лежати з пробитими грудьми В травах поплутаних, в росах на вогкій землі. Так всевидюче-спокійний мій сон непробудний. […]...
- НА КАМЧАТЦІ Твоє ім’я рокоче океан, Ліси його вишіптують вітрами, Воно пливе в долинах, як туман, І на вулканах міниться снігами. Такий […]...
- “Ключ у дверях задзвенів…” Ключ у дверях задзвенів. Самота, працьовита й спокійна, Світить лампаду мою і розкладає папір. Вбога герань на вікні велетенським росте […]...
- ПІСНЯ Мені хтось раптом перейшов дорогу. Була то пісня, як широкий лан. Я пригубив до вуст той срібний жбан, Тамуючи досаду […]...
- ХИМЕРИ Олександрі Михайлівні К Слухай, дівчино! – Не слуха. – В твоїй хатині ні духа! Що коло себе хапаєш? Кого цілуєш, […]...
- СЛЬОЗА УКРАЇНИ Молода і бентежна Україно моя, Якщо ти незалежна, незалежний і я. Хоче “Слава!” гукнути мій розтерзаний рот, але знов ліліпути […]...
- “Тим від тебе утікаю…” Тим від тебе утікаю, Що тебе кохаю. Позирни сама на себе, Мій квітчастий раю! Чи моє ж худе обличчє Із […]...
- ЩАСТЯ Росинка дніпрового неба і коси твої вдалині… А більше нічого не треба для повного щастя мені. Усе відлетіло в минуле, […]...
- “Я тебе відкриваю по зорях…” Я тебе відкриваю по зорях, Що лагідно дивляться вниз, І по тихому шелесту листя, Що так віє принадою… І в […]...
- Нічні думи. “Ночі безмірнії, ночі безсоннії…” Ночі безмірнії, ночі безсоннії, Горе моє! Мозок наляжуть думки невгамовнії, В серці грижа, мов павук той, полоннії Сіті снує. Виром […]...
- ВЕСНІВКА Цвітка дрібная Молила неньку, Весну раненьку: “Нене рідная! Вволи ми волю – Дай мені долю, Щоб я зацвіла, Весь луг […]...
- ВЕСНІВКА Цвітка дрібная Молила неньку, Весну раненьку: “Нене рідная! Вволи ми волю – Дай мені долю, Щоб я зацвила, Весь луг […]...
- СОН Зелений гай, пахуче поле В тюрмі приснилися мені, І луг широкий, наче море, І тихий сум по кружині. Садок приснився […]...
- “Людина розповзається, як зібрання народне…” Людина розповзається, як зібрання народне – хапаєшся за погляд, щось гукаєш колоритне – та вислизає, заповзає у таємні сховки, привалює […]...
- Голубінь Я ще не дивився зблизька на зорі, Я ще не ходив по місячних кратерах, Ще тривога не падає метеорами Щоночі […]...
- ЧИТАЧУ ЛАСКАВИЙ, ПИЛЬНО ЗВАЖ СІ СПРАВИ Пробач, що просто я взявся писати, Перо в звичайне чорнило вмочати; Якби наваживсь у мозок вмочити, Надлюдські мав би писання […]...
- XVIII. “Коли хочеш…” “Коли хочеш, я піду геть від тебе, та дозволь мені взяти з собою моє невинне, як немовля, щастя. Дозволь мені […]...
- АВТОПОРТРЕТ Твоє лице заболочене ніччю, усмішки павутиння у кутиках уст. У кольорі очей простяглася віддаль, в шуканні якої загубилося твоє серце....
- ТРУДНІША ГРА Відношень дивних я знавець тонкий – монаших шпетних змов у срібних горах і слів, що ти проговорила вчора, кладучи на […]...
- РОЗМОВА ІЗ СОНЯХОМ Соняху, світи мені до скону, злотом вишивай мою брову! У твоєму царстві шелесткому – чую: мчать козацькі коні, лучник напинає […]...
- БУРАН І ДІВЧИНА Подружилась дівчина з бураном (Взяти бурелом в тендітні пальці!) Мій рожевий цвіте, полум’яний, Чи на стан тонкий порив зухвальця? У […]...
- “Трагедія для поета : скінчився папір…” Трагедія для поета : скінчився папір, Чорнило висохло. Байдуже, що в Олександрії спалили Якусь там бібліотеку....
- “Заворожи мені, волхве,…” Заворожи мені, волхве, Друже сивоусий! Ти вже серце запечатав, А я ще боюся. Боюся ще погорілу Пустку руйнувати, Боюся ще, […]...