Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



ЕКЗОТИКА

Якби це було просто щастя,
то це було б просто щастя.
А все, що зверх того, це вже – поезія.
Слухай, милий, ти захищайся!
Я стала дика, я – Полінезія.
Колись Гоген тікав на Таїті,
лишались тут модерн, і готика.
У цьому черствому скрипучому світі
тільки любити – тепер екзотика.
Я порушила всі табу.
Нарвані квіти мої у Нірвані.
Пасеться обов’язків цілий табун,
а я цілую тебе у вігвамі.
Що з того, що туфлі у мене на шпильках?
Я в джунглях була і насилу вибрела.
Душі предків приодять навшпиньках,
щоб подивитись, кого я вибрала.
Очі у них великі і круглі.
Скелі голі, як Голіафи.
Птиця тюльпан п’є воду із кухля,
птиця бузок п’є воду з кафари.
Оце таке у мене Таїті –
руки твої, золоті ліани.
Аж дивно мені, що ходять на світі
якісь пошляки, немов павіани.
Дві зірки у хату мені влетіло.
Сади стоять буддійськими храмами.
Люблю твоє тіло, смагляве тіло,
тіло твоє, татуйоване шрамами.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

ЕКЗОТИКА - КОСТЕНКО ЛІНА