Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



Голубінь



Я ще не дивився зблизька на зорі,
Я ще не ходив по місячних кратерах,
Ще тривога не падає метеорами
Щоночі у серце моєї матері.
…А хату вона в голубе завжди маже.
(Видно добре хату серед інших – білих).
Голубінь та, мов казка, в дитинстві розказана,
Що ожила у руках умілих.
Голубінь рідних стін – то доріг початок,
Що мене поведуть туди, де зорі,
І буде тоді мати на чатах
В щохвилиннім чеканні у небо зорити,
Й голубою недарма буде здаватися
Планета моя на весняній орбіті –
Бо буде на ній голубіти хата,
І мамині очі мені голубітимуть.



Голубінь - ЧУБАЙ ГРИГОРІЙ