Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







XVIII. “Коли хочеш…”

“Коли хочеш,
я піду геть від тебе,
та дозволь мені взяти з собою
моє невинне, як немовля, щастя.

Дозволь мені у моїй кімнаті
пам’ятати твоє дороге тіло,
і з лицем, покритим мережкою сліз,
дякувати тобі за те, що ти народився!”

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 2,00 out of 5)


XVIII. “Коли хочеш…” - ТАРНАВСЬКИЙ ЮРІЙ