Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ПАМ’ЯТІ Т. ОСЬМАЧКИ

Не хочу – ні! – цих похорон. Прости.
Хай тільки ворон тричі десь прокряче,
Що вже похований ти, неповторний ти,
Осьмаче-символе, як Вій від мук незрячийі

Ні, не ув’язнить глина чужини
Твою труну, твій попіл вогнепальний,
Бо правнуки, що будуть знов сини,
Перенесуть у тишу спочивальні.

Посадять дуб. І, щоб з землею злить,
Чебрець розстелять килимом духмяним.
Внизу Дніпро котитиме блакить,
А в Києві шумітимуть каштани.

9.1Х. 1962

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,00 out of 5)

ПАМ’ЯТІ Т. ОСЬМАЧКИ - МАЛАНЮК ЄВГЕН