Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






БІЛЯ ПАРТИЗАНСЬКИХ МОГИЛ

Од хмарки тінь упала на долину,
А на долині, схоже на людину,
В німій скорботі дерево стояло
І, як дитину, пташку колисало.

Я повернув од нього на стежину
І нахилився, щоб зірвать травину.
Смикнув стебло – і з жаху похолов:
Не сік на зламі, а червона кров.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 3,67 out of 5)

БІЛЯ ПАРТИЗАНСЬКИХ МОГИЛ - ЛУКІВ МИКОЛА