“Од одного незчисленного…”
Од одного незчисленного
До другого царства незміренного
Міст дугою зіп’явся;
На одному кінці лев уклався,
На другому діти з смолоскипами,
І течуть ріки ріками
Через міст.
Ех, виорю небо орлами,
Засію поля самоцвітами,
Половлю всіх райських пташок,
А ступлю крок –
Потемніє небо із орлами,
Потемніє поле з самоцвітами,
Стихне пісня моя,
Стихну я.
Згасну.
(2 votes, average: 4,50 out of 5)
Related posts:
- Ратай викохує поле Ратай викохує поле, Пілот підіймає небо, Пісню метець плекає, Що у народі живе. Але- Поле родить ратая: А небо – […]...
- “Серед поля попід небом жито жала…” Серед поля попід небом жито жала, Попід небом жито жала серед поля. Вітер віяв, сонце гріло. Дожинала. Дожинала. Сонце гріло, […]...
- ОДНОГО ВЕСНЯНОГО ДНЯ Віщове дерево гуде дрімотно зранку, розхильчасті гілки щось креслять нечітке, і пада тінь від них на стіл, на чаю склянку, […]...
- МІСТ Утік фашист. Світанок. Ні душі. Лиш березень нелегко йде по полю… Червонозорі хлопці-гармаші Нам принесли тоді жадану волю. І на […]...
- З ЗЕЛЕНИХ ДУМОК ОДНОГО ЛИСА Я не людина, я рослина, а часом я мале листя, Співало дванадцять дівчаток: ой, стелися, хрещатий барвінку, і сонце в […]...
- ДІД ДАНИЛО – Скільки вам років, діду? – Хто його знає, сину. Діти повиростали, Внуки вже мають внуків. Старші за мене тільки […]...
- “Що діється на небесах…” Що діється на небесах! Блищить все небо у зірках! І зірочки так ясно сяють, А сонце гляне – і зникають. […]...
- “Поля – облоги і бур’ян…” Поля – облоги і бур’ян. Все рідше й рідше плуг їх оре. Молошний ранішній туман Про щось заховане говоре. Щороку […]...
- МІСТ Уздовж нерівного русла кипучої ріки трава незаймана росла, ховаючи стежки. А десь дороги з дальніх міст шукали перевіз. І важко […]...
- “Розкажу тобі я ще й про те…” Розкажу тобі я ще й про те, Як у зайця вухо не росте, Як росте у зайця довгий хвіст, Довгий […]...
- ПІСНЯ Чорне поле, світлі далі, Вітрогонні дні… Давні радощі й печалі Нагадай мені. Темну тугу, ясну втіху Звідаємо знов – Пісню […]...
- З ОДНОГО ДЕРЕВА З одного дерева хлібна лопата й хрест, З одного дерева труна й колиска, Одна природа та інший долі жест І […]...
- ДО ОДНОГО СВЯТОГО В старих сандалях, волосяній рясі, Ти йдеш крізь місто на гарячий брук, Підносиш білість непорочних рук Благословенням на брудне і […]...
- ШВЕЦЬ На розі вулиці португальський кравець вбиває кілки в закаблуки. Так золотар викладає цісарську корону самоцвітами....
- ОДНОГО ЛИПНЕВОГО ДНЯ Суниці я збирав на дні окопу, там наскрізь тишу стелюх-мох прошив, липневий вітер тихо, одностопо ходив ізбоку й глицю порошив. […]...
- “Як упав я одного разу…” Як упав я одного разу На колючу солому пам’яті, А вона ж така пломеніюча, Замало на ній не згорів. А […]...
- З ОДНОГО ДЖЕРЕЛА Де вам, друзі, траплялось, щоб од міста, села три ріки розливалось з одного джерела? Що не річка, то мова прагне, […]...
- ЛОШАДИ В ПОЛЕ Лошади в поле, Трава высока. Лошади в поле Под утренним светом. Быстро росинки бегут до рассвета, Надо успеть напоить всю […]...
- Міст Не вірив я, Коли стояв на березі ріки, Стрімкої, широкої та бурхливої, Що перейду я міст, Із очерету сплетений І […]...
- “Если б водка была на одного” Если б водка была на одного – Как чудесно бы было! Но всегда покурить – на двоих, Но всегда распивать […]...
- ДОЛЯ ПОЕТА І Пісня в повітрі крильми тріпоче, В звуках роїться, В небо блакитне кинутись хоче, Наче орлиця. Чуються звуки сталі і […]...
- НА СЕЛІ І Лежать покошені, порожні Поля безлюдні вдалині, – Ховаю погляди тривожні, Бо тут невесело мені. Бо думку давить і стискає […]...
- “Тепле небо твоїх очей…” Тепле небо твоїх очей Красномовно метало звагу, Мовби туга жадн их ночей Надпивала любови брагу. І не знав я, кому […]...
- ГОЛУБИНИЙ МІСТ Стала в лазурі туча, туча чорнокипуча. Як корабель – загриміла, заплакала – як немовля… спочуває їй земля. Тим часом сонечко […]...
- “На весну вже пішло. Відлуння рідкувате…” На весну вже пішло. Відлуння рідкувате, проріджуючи слух, дощем намоклу вату, верталося назад, так низько, ледве й чути, і слідкома […]...
- “Малинове. Хрещато. Бузково.” Малинове. Хрещато. Бузково. У дитинстві, в дитячі роки. Я сиджу на порозі кленовім і годую пташок із руки. Прилетіли з […]...
- ЄЛИЗАВЕТА КАТОЛИЦЬКА читаю у безмежжі моря книгу мудрости за скибами води що каравели оруть кілями нові світи виблискують на сонці самоцвітами не […]...
- “Не хижі заклики пожеж…” Не хижі заклики пожеж, Не безнадійний рев гармати, – В поля майбутнього зайшла ти, Минулу радість в них знайдеш. Де […]...
- З-ЗА ДУНАЮ Олександрі Михайлівні К Покину, покину Чужую чужину Та на Україну Соколом полину. Ой хто ж мене дома Щиро привітає, Любо […]...
- “Я тебе непогасну, як вічність…” Я тебе непогасну, як вічність, До причастя прошу і до віри. Ти прости мою стомлену грішність, І пробач недолугі зневіри. […]...
- РОЖЕВЕ ПОЛЕ Синок біжить в червоній сорочині на захід сонця, у рожеве поле. А я в ярку надибала ліщину і оббираю. Поле […]...
- “Пісня – то мрія про щастя майбутнєє…” Пісня – то мрія про щастя майбутнєє, Полумінь перших огнів, – Перше кохання вовік незабутнєє, Пісня – то щастя зрадливе, […]...
- “Все не те, коли нема любові…” Все не те, коли нема любові. Почуття й слова – тріски дубові, Дні – болящі, немічні старці, Магістралі – темні […]...
- “Тихі води зашуміли…” Тихі води зашуміли, Розбудила їх весна – Струни серця забриніли, Ллється пісня голосна. Луг співає враз зі мною, Довгий смуток […]...
- СИВА МЕЛОДІЯ Годинник віку цокає-вицокує, і на душі уже година пізня. У спомини тополею високою з-за обрію приходить рідна пісня. Блукала рідна […]...
- “Пролились небесні сльози…” Пролились небесні сльози На сріблясті верболози. На зелені лопухи, На цей досвіток глухий… І привиділось у сні: Обмолочується сніп, – […]...
- ОСІНЬ. СТЕП Теплінь. І сніг ще поля не замів. Стояли ми над килимом озимим З товаришем моїх дитячих днів, Що й чуб […]...
- Майнуло життя майнуло життя хустиною на прощання чи це вітрило китайка на мої очі? я вже без гордости без бажань звільнена і […]...
- БЛАЖЕНСТВО ГОНІННЯ “у саду блаженств де вісімм квітів один тільки для мене блаженство гоніння” Ігор Калинець – “Короноване Опудало” блукаю по карому […]...
- “Розкажи, розкажи мені, поле…” Розкажи, розкажи мені, поле: Чого рідко ростуть колосочки? – Ой дощів мені б треба, дощів, а не поту, Бо той […]...